Це - наш форум. Ви можете створювати теми та брати участь у їх обговоренні.
| До списку
про Голодомор в Україні в 1932-1933 рр. шлях до визнання геноциду українського народу - див. http://ukrmova.mylivepage.com/wiki/144/391_%D0%93%...
УРЯД ПАРАГВАЮ УХВАЛИВ РЕЗОЛЮЦІЮ ПРО ВИЗНАННЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РР. АКТОМ ГЕНОЦИДУ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ (УКРІНФОРМ). Уряд Парагваю ухвалив резолюцію про визнання голодомору 1932-1933 рр. актом геноциду українського народу, повідомив на брифінгу в Києві міністр закордонних справ Парагваю Рубен Даріус Рамірес Лескано. Голодомор в Україні 1932-33 років забрав життя від 7 до 10 млн українців. 14 парламентів уже ухвалили документи, які засуджують Голодомор. Ще в п'ятнадцяти парламентах це питання планується до розгляду.
УКРАЇНЦІ РОСІЇ ЗВЕРНУЛИСЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА РФ З ПРОХАННЯМ ВИЗНАТИ ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ ТРАГЕДІЄЮ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ (УКРІНФОРМ). Об’єднання українців Росії та правління Федеральної національно-культурної автономії українців Росії (ОУР та ФНКА УР) на розширеному спільному засіданні прийняли звернення до Президента РФ Володимира Путіна з проханням визнати Голодомор 1932-1933 років в Україні трагедією українського народу. Участь у засіданні взяли керівники та представники українських громад Республіки Башкортостан, Камчатського краю, Волгоградської, Мурманської, Нижегородської, Новосибірської, Свердловської, Томської областей, міст Москви та Санкт-Петербурга. "Для нас, громадян великої Росії, було б вельми важливо, щоб і керівництво нашої країни визнало Голодомор в Україні трагедією українського народу. Трагедією, яка має всі ознаки геноциду", - йдеться у зверненні. Представники діаспори нагадують, що цього року на їх історичній батьківщині – Україні відбуваються пам'ятні заходи, присвячені 75-й річниці Голодомору 1932-1933 років. "Як громадяни Росії ми любимо свою країну, працюємо для її блага, заради щасливого майбутнього наших дітей. Ми з великою повагою ставимося до Вашої діяльності на посаді Президента Російської Федерації. Але частка нашого серця в Україні, що є близькою та рідною багатьом росіянам. Переконані, що Вам зрозумілий наш біль за предками, земляками, що стали жертвами нелюдської політики більшовицького режиму", - наголошують представники діаспори. У той же час, акцентується в документі, українцям близькою є й трагедія російського селянства, представників інших національностей, мешканців СРСР, які стали жертвами масового голоду в 1930-х роках. "Безсумнівно, скорбота за всіма безневинно загиблими у ті роки повинна об'єднувати народи України та Росії. Прикладом у цьому може бути позиція вищого духівництва Російської Православної Церкви, за благословенням якого вже другий рік поспіль у кафедральних соборах по всій Росії відбулися заупокійні богослужіння за жертвами масового голоду в Україні", - переконані в ОУР та ФНКА УР. У зверненні до Президента представники діаспору підкреслюють: "ми прагнемо лише одного: щоб Російська Федерація - держава, що по праву є одним із світових лідерів, вшанувала пам'ять безневинних жертв Голодомору й засудила режим, побудований на насильстві та грубому порушенні прав людини". У документі висловлена впевненність, "що такий крок був би гідним свідченням величі Росії, підтвердженням того шляхетного, гуманістичного духу, яким просякнута вся її історія та культура".
ПАРЛАМЕНТ МЕКСИКИ ПРИЙНЯВ ПОСТАНОВУ, ЯКОЮ ВИЗНАВ ГОЛОДОМОР В УКРАЇНІ 1932-33 РОКІВ АКТОМ ГЕНОЦИДУ /УКРІНФОРМ/. Палата Депутатів Національного Конгресу Мексики прийняла постанову у зв'язку з 75-ю річницею Голодомору в Україні у 1932-1933 рр., у якій зазначається: „Палата Депутатів Національного Конгресу висловлює свою солідарність з народом України у зв'язку з відзначенням 75-ї річниці Голодомору 1932-1933 років, розцінюючи цю трагічну подію як акт геноциду, та закликає до недопущення подібних явищ у майбутньому". Як повідомили УКРІНФОРМу з МЗС України, вирішальним моментом у прийнятті парламентаріями Мексики рішення про ухвалення згаданої постанови стали наведені факти науковців та експертів про те, що в Україні від спровокованого голоду за одну хвилину помирало 17, за годину - 1000, за день - майже 25 тисяч селян, загалом Україна втратила від 8 до 10 мільйонів населення. Таким чином Мексика приєдналась до низки держав регіону (Перу, Парагвай, Еквадор, Колумбія), вищі законодавчі органи яких не лише висловили солідарність з українським народом щодо цієї трагічної події, але й визнали її актом геноциду.
У ВАШИНГТОНІ ВІДКРИТО ВИСТАВКУ "ЗНИЩЕНІ ГОЛОДОМ: НЕВІДОМИЙ ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ" (УКРІНФОРМ). У Вашингтоні розпочала роботу виставка "Знищені голодом: невідомий геноцид українців". Експозицію в Посольстві України в Сполучених Штатах Америки відкрила голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду "Україна 3000" Катерина Ющенко. В рамках заходу відбулося нагородження громадян США, які зробили вагомий внесок у поширення інформації про події 1932-33 років, повідомляє вашингтонський кореспондент УКРІНФОРМу. Катерина Ющенко розповіла, що при створенні виставки фондом використовувалися нещодавно оприлюднені Службою безпеки України закриті документи, які підтверджують історичну правду існування штучного голоду й намагань знищити українську націю. Фонд "Україна -3000" мав можливість видати деякі з них українською та кількома іноземними мовами. Вона поінформувала гостей посольства про діяльність керівництва держави, спрямовану на визнання Голодомору геноцидом українського народу. Зокрема, цього року уряд України планує провести міжнародну конференцію, на яку запросять експертів, істориків та світових лідерів, щоб віддати шану людям, яких знищили 75 років тому. Виставка складається з чотирьох тематичних частин. Одна з них, що називається "Україна до Голодомору", розповідає про природні багатства нашої держави, підкреслюючи тим самим штучність створеного голоду. Другий блок експонатів присвячено висвітленню причин та чинників, що призвели до страхіть 1932-33 років, а третій розповідає про механізми реалізації політики тогочасного радянського керівництва, що призвела до трагедії українського народу. Окремою лінією виділено експонати, присвячені визнанню Голодомору на міжнародному рівні. Катерина Ющенко відзначила, що кожного року все більше людей у всьому світі долучається до вшанування пам`яті невинних жертв штучного голоду. Вона подякувала українській громаді за просвітницьку діяльність, спрямовану на інформування суспільства про справжні причини та наслідки голоду для українського народу. Посол України у Сполучених Штатах Америки Олег Шамшур зачитав Указ Президента України про відзначення високими державними нагородами громадян іноземних держав "за активну громадську діяльність, вагомий внесок у висвітлення правди про Голодомор 1932-33 років в Україні". Катерина Ющенко та Олег Шамшур вручили орден Княгині Ольги ІІІ ступеня голові Союзу українок Америки Ірині Куровицькій та професорові історії Університету штату Род-Айленд Шерім Мадден. Орденом "За заслуги" ІІІ ступеня були відзначені голова Фундації українського голодомору США Микола Міщенко та конгресмен, член Палати представників США Сандер Левін.
З 26 лютого по 16 березня 2008 року у місті Вастерас (Швеція) відбудеться виставка про Голодомор 1932-1933 років та комуністичний режим в Україні. Запрошуємо всіх до виставки! Організатори: Українська спілка у Швеції, державна бібліотека Вастерас За сприянням Посольства України в Швеції. 26.02.2008 17:30 Демонстрація документального фільма , виступ соціал-демократки історика Марії Хасан.
“ГОЛОДОМОР: Геноцид України в 1932-1933 роках” – це документальний фільм, який знімають фірми Tomkiw Entertainment і Moksha Films. Виготовлення цього кінофільму збігається з 75-ою річницею Голодомору, геноциду українського народу в 1932-1933 роках. “ГОЛОДОМОР: Геноцид України в 1932-1933 роках” – це гострий, доступний кінематографічний перегляд дуже важкого і жахливого періоду, коли через злочини, вчинені Йосифом Сталіним в Україні, від голоду загинули мільйони людей. У листопаді 2006 року кінорежисери Голлівуду директор Боббі Лей та продюсер Марта Томків були запрошені у Лос-Анджелес на відправу в пам’ять жертв Голодомору. Лей каже: “Хоча я себе завжди вважав знавцем історії та подивився всі кінофільми про Першу та Другу світові війни i годинами оглядав історичні телевізійні програми, я ніколи не чув про Голодомор, ані про жодний геноцид чи голод в Україні. Я також був здивований, що ніхто з моїх знайомих про Голодомор не знав”. На початку 1930-их років Україна була житницею Радянського Союзу. Незважаючи на те, що було зібрано багатий урожай, люди вмирали з голоду. Щоб зламати силу волі ук-раїнських селян та щоб забезпечити колективізацію всіх українських земель, Йосиф Сталін призначив військо жорстоких, добре нагодова-них активістів комуністичної партії, які конфіскували весь зібраний урожай зернових та всі продукти харчування зі сіл. Внаслідок цієї геноцидної постанови до кінця 1933 року майже 25 процентів українського населення – понад 10 мільйонів людей, включно з 3 мільйонами дітей, – загинуло. Зазнавши такого терору, українці не мали можливости уникнути своєї жахливої долі та не мали змоги розпочати нове життя деінде. Подорожування українцям було заборонене, і вони були змушені залишатися в тюрмах голоду у своїх власних селах. “ГОЛОДОМОР: Геноцид України в 1932-1933 роках” – це перший довготривалий документальний кінофільм про цю трагічну історичну подію, який розповість історію жорстокого винищення людського життя, сховану від світу вже понад сім десятиліть. Боббі Лей пригадує: “Марта і я займалися дослідженням і не знайшли жодного документального кінофільму на цю тему, за винятком “Harvest of Despair”, котрий був знятий в 1983 році і тривав всього 53 хвилини. Довготривалий документальний кінофільм мусів бути знятий. Я думаю, що ми обидвоє відчували, що настав час дати можливість висловитися усім тим душам, котрі намарно загинули або були замордовані”. Марта Томків згадує: “Ми відчули обов’язок чи покликання відсунути завісу забуття, котра вже забагато років покриває український народ”. “Ця історія повинна бути важливою для нас УСІХ – не лише як історичний факт, але й через те, що такі жорстокі злочини проти українського народу не повинні повторитися”, – каже Лей. Завдяки наполегливості Люби Кеске (пані Кеске є членом комітету Голодомору в Лос-Анджелесі), як і ентузіазмові Марти Томків, Боббі Лей вирішив, що “після 75 літ цю історію треба розповісти”. Марта Томків, яка тепер живе в Лос-Анджелесі, є режисером. Будучи дитиною українських іммігрантів, виростала в Детройті, ходила до українських шкіл (української католицької школи Непорочного Зачаття та Рідної школи українознавства), була членом української скавтської організації ПЛАСТ та коротко вчилася українських танців. Студіювала кіномистецтво у школі School of Visual Arts в Нью-Йорку, де також працювала в Rockamerica Video – фірмі, що виготовляє музичні відео. Там вона мала нагоду познайомитися з різними артистами. Марта закінчила студії при Wayne State University, де здобула науковий ступінь у ділянках кінофільмів та телебачення. Вона також жила в Маямі і працювала на телевізійній програмі World Business Review with Casper Weinberger та була директором виробництва на фірмі AFI Filmworks і продюсером реклам на автомобілі. Марта є продюсером декількох самостійних кінофільмів. Останнім часом побачила світ її документальна стрічка під заголовком HIGH TECH SOUL про історію і розвиток техномузики в Детройті. Вона також працює місцевим директором спеціальних і телевізійних програм та брала участь у різних фільмових проектах, зокрема: JOHN HANCOCK, де головні ролі зіграли Вил Смит і Шарліз Тгерон, GET SMART, де в головній ролі виступав Стів Каррелл, TRANSFORMERS (за працю її групи над цим фільмом Марта одержала престижну нагороду “COLA” (California On-Location Awards), GHOST WHISPERER, WEST WING, RED EYE, MILLION DOLLAR BABY, S.W.A.T., KILL BILL, 8 MILE та багато інших. Боббі Лей був режисером-постановником фільму THE GIFT… AT RISK, де головні ролі грали Винс Вауґн і Ранді Травис. Цей фільм дебютував на кінофестивалі в Монако. У фірмі Visualiner Entertainment Боббі працює продюсером фільму-бойовика STRIPPED DOWN, де в головній ролі знімається Іан Зієринґ (Beverly Hills 90210 і Dancing with the Stars). Цей фільм, котрий отримав три нагороди під час кінофестивалю “Сілвер Лейк” (включно з нагородою за видатні успіхи в ділянці продукції), продано восьми європейським ринкам, включно з CIS (Commonwealth of Independent States) та Україною, і він демонструватиметься в кінотеатрах Америки в 2008 році. Недавно Боббі фінансував виробництво фільму THE GUITAR PLAYER’S GIRLFRIEND, котрий виграв конкурс режисерських кінозаписів Лос-Анджелеса (спон-сорований фірмами KODAK i PANAVISION). Разом з Filmmakers Alliance Лей фінансував виробництво фільму PLUS or MINUS: A Few Things I Thought I Should Consider під директорством Аманди Свиков. Він також був режисером дитячого фільму IT’S ALL AN ILLUSION, частиною проекту Христофора Копполи Access Hollywood. Ця стрічка, яка здобула третє місце в категорії найкращого фільму, тепер об’їжджає всі кінофестивалі. Боббі Лей теж брав участь у зйомках таких фільмів: INFIDELITY, CHILDLIKE VIOLENCE, BURNING MAN, BROKEN та BUTTERFLY SKY. Боббі був продюсером трьох телевізійних програм MTV Video Awards – двох у Нью-Йорку та однієї в Дубліні. Впродовж чотирьох років він теж працював продюсером VISIONFEST/The Vision Awards for Filmmakers Alliance and Directors Guild of America. До списку почесних нагороджених Vision Awards входять світової слави кінорежисери: Майк Фіґґіс, Террі Ґілліам, Вім Вендерс, Аллісон Андерс, Александер Пейн, Давід О’Расселл, Вернер Герзоґ, Майкл і Марк Поліш та Лавра Дерн. Недавно до проекту долучився Тарас Гунчак – професор світової слави, знавець, історик і дослідник кінофільму. Професор Гунчак – спеціаліст з проблем України, Росії, Польщі та національних меншин України. У 1960 році він отримав докторат у Віденському Університеті. Від того часу професор Гунчак написав і відредагував 27 книжок на теми українських, російських та єврейсько-українських взаємин, включно з 63 статтями та вступами. В листопаді 1993 року в Гаазі, в Королівстві Нідерланди, він був дорадником верховного комісаря CSCE (Конференції безпеки і співпраці в Європі) з національних меншин і запобіжної дипломатії. Професор Гунчак також здобув численні нагороди в Америці та Україні за академічні досягнення, як і за його внески у створення громадянського суспільства в Україні. Нещодавно Марта Томків і Боббі Лей підготували п’ятихвилинний анонс про кінофільм “ГОЛОДОМОР: Геноцид України в 1932-1933 роках” і намагаються знайти фінансування цієї документальної стрічки. Лей каже: “Я щиро відчуваю, що про цю тему треба більше говорити, її потрібно винести на головну кінематографічну арену. Немає більш ефективного способу увійти у всі доми й серця, ніж через кінофільми”. Щоб ознайомитися з анонсом цього кінофільму чи щоб долучитися до фінансування стрічки, просимо заглянути на веб-сторінку www.HolodomorTheMovie.com Допоможіть світові нарешті довідатися про Голодомор в Україні – “Найбільший обман. Найкраще збережену таємницю”. “Історія не знає іншого злочину такого характеру і такої важливости”. Marta@HolodomorTheMovie.com Holodomor The Movie LLC 8306 Wilshire Blvd. #947 Beverly Hills, CA 90211 з Інтернет сторінки http://www.infoukes.com/newpathway/7-2008_Page-9-1...
ВІЦЕ-ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ ІВАН ВАСЮНИК УЗЯВ УЧАСТЬ У ПРЕЗЕНТАЦІЇ КНИГИ "ЛИСТИ З ХАРКОВА. ГОЛОД В УКРАЇНІ ТА НА ПІВНІЧНОМУ КАВКАЗІ В ПОВІДОМЛЕННЯХ ІТАЛІЙСЬКИХ ДИПЛОМАТІВ. 1932-1933 РОКИ" (УКРІНФОРМ). Віце-прем'єр-міністр України Іван Васюник узяв участь у презентації спільного видання українських та італійських істориків "Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів, 1932-1933 рр.". Книгу було представлено в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" до 75-х роковин Голодомору в Україні. Це видання є найповнішим зібранням документальних свідчень працівників італійських дипломатичних місій про голод у СРСР на початку 1930-х років і містить унікальні документи - службові доповіді урядові Італії про трагічні події під час Голодомору в Україні та на інших радянських територіях. Всього у книзі опубліковано 58 таких повідомлень, датованих з лютого 1930 по жовтень 1934 року. Високо оцінивши працю італійських істориків, віце-прем'єр-міністр висловив їм подяку від імені уряду України, підкресливши, що "Листи з Харкова" - це ще один канал правди, надзвичайно потрібний, потужний і об'єктивний". На думку урядовця, віддавати борги пам'яті жертвам Голодомору не пізно ніколи, як не пізно робити історичні, політичні і правові висновки з цієї трагедії. "Конче необхідно зробити, і Україна обов'язково це зробить, належну правову оцінку цих подій, і зокрема правову оцінку їх організаторів", - наголосив І.Васюник. Документи, які лягли в основу видання, були знайдені в архівах МЗС Італії ще 20 років тому і видані в 1989 році під назвою "Листи з Харкова", зазначив під час презентації упорядник книги, професор історії Неаполітанського університету Андреа Граціозі. За його словами, свідчення італійських дипломатів унікальні тим, що вони розкривають правду про Голодомор як про свідому та цілеспрямовану акцію Сталіна і його оточення проти українського народу. На підставі цих документів учений робить висновок, що мета Голодомору була пов'язана з етнічним питанням - через терор голодом Сталін намагався знищити прагнення українців до власної державності і врешті-решт назавжди розчинити Україну в Російській державі. На переконання італійського історика, встановлення таких намірів тодішньої влади дає всі підстави для визнання Голодомору геноцидом українського народу. "Цілком законно буде визнати ці події геноцидом, бо вони були наслідком цілком свідомих учинків влади", - підкреслив дослідник. На його переконання, опубліковані документи сприятимуть і глибшому усвідомленню європейцями суті трагічних подій, що відбувалися у східній Європі на початку XX століття. Трагедії Голодомору має бути відведено належне місце у європейській історії. "Коли це станеться, сучасні політичні розбіжності остаточно зникнуть, і Європейський Союз зможе назвати себе справді європейським", - зазначив історик у передмові до видання. Цю точку зору поділяє і посол Італії в Україні П'єтро Доннічі, який констатував, що до Європи дійшло ще мало інформації про Голодомор як про одну з найбільших трагедій у світовій історії. Досі це найменш вивчений і найменш відомий факт порівняно з іншими глобальними трагедіями ХХ століття, і книжка допоможе ліквідувати цю білу пляму у європейській свідомості, наголосив дипломат. Схожі думки звучали й у виступах українських учених, зокрема голова Нацради з питань культури і духовності Микола Жулинський відзначив, що не можна відривати Голодомор від європейського історичного контексту. За його словами, не всі західноєвропейські політики і дипломати в 1930-і роки були готові до сприйняття правди про події в СРСР, і представлена сьогодні книга є однією із спроб європейців визнати колишні помилки. "Ми сьогодні повинні почути голос відповідальності Європи за те, що свого часу не було належно визнано те, що відбувалося в Україні", - сказав М.Жулинський. Видання "Листи з Харкова" підготовлене за сприяння Координаційної ради з підготовки заходів у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору, Нацради з питань культури і духовності при Президентові України, Міністерства закордонних справ Італії і Києво-Могилянської академії.
Із Звернення Президента США Дж.БУШ до українського народу з нагоди річниці Голодомору 1 листопада 2007р. Впродовж 1932-33 років мільйони українців загинули від голоду та переслідувань з боку радянського уряду. Позбавляючи народ України права жити та працювати на волі, тоталітарний режим Сталіна конфіскував врожай та майно по всій країні. During 1932 and 1933, millions of Ukrainians died from starvation and persecution by Soviet government. Denying the people of Ukraine the right to live and work in freedom, Stalin′s totalitarian regime seized crops and farms across the country.
Звернення до учасників міжнародної наукової конференції, приуроченої до 75-х роковин Голодомору 1932-33 років (Нью-Йорк, штаб квартира ООН, 27.11.2007р.) Президент України В.Ющенко Голодомор 1932-33 років в Україні забрав життя майже десяти мільйонів наших співвітчизників. Цей свідомо спланований сталінським тоталітарним режимом акт геноциду є однією з найбільших гуманітарних катастроф в історії людства. The Holodomor of 1932-33 in Ukraine took lives of almost ten millions of our compatriots. This deliberately planned by the Stalin totalitarian regime act of genocide is one of the largest humanitarian catastrophes in the history of humankind.
Інтерв’ю Президента України „Інтерфакс Україна”, 22.11.2007р. Робота Української держави з виявлення масштабів Голодомора 1932-33 років не спрямована проти когось. На щастя, нема тої країни, на щастя, нема того режиму, до якого можна було б апелювати з точки зору заподіяного зла. Тут вже історія поставила крапку. Це – тема очищення будь-якої влади, любого режиму, хоча, безумовно, це, насамперед, стосується України. Хотілося б, щоб міжнародне сприйняття таких дій відбувалося у зрозумілому, толерантному ключі.
Голова „історично гуманітарного комітету „Парк праведників„ Паскуале ТОТАРО (Італія) Виступ на конференції „Голодомор – щоб не забути” (м.Турин) Ми, західні європейці, маємо уклінно просити вибачення в українців за те, що ми заплющували очі на злочини сталінського режиму, а багато хто продовжує це робити й сьогодні Президент Європейського парламенту Ганс-Ґерт ПЬОТТЕРІНҐ Заява до 75-х роковин Голодомору 21.11.2007р. Сьогодні ми знаємо, що голод, відомий як Голодомор, був насправді жахливим злочином проти людства. Today we know that the famine which has come to be known as the Holodomor was in reality an appalling crime against humanity. викладач Нового університету м.Лісабон Лусіану Амарал стаття у газеті „Мейя Ора” (Meia Hora) 25 листопада 2007р. Не знаю чи вдасться колись українцям домогтися цього (примітка - визнати Голодомор 1932-33 років в Україні геноцидом), в одному можна бути упевненим – це не є ніяким перебільшенням. ... Людям майже нічого не було залишено для харчування. До цього додалися систематичні спалення сіл, страти селян, їх масові ув’язнення та заборона переїжджати в інші регіони, з яких не було вилучено продовольство. Реквізиція у селян врожаю тривала ще протягом двох років по тому. Результатом таких дій стала смерть від голоду, за приблизними і, напевно, не точними підрахунками, від до 3 до 10 мільйонів селян (чоловіків, жінок та дітей). Масштаб цього жаху можна чітко уявити, якщо порівняти його з німецькими концентраційними таборами періоду правління Гітлера щодо яких існує точна цифра вбитих людей – це шість мільйонів.
Norman Naimark Das Parlament – електронна версія щотижневика Німецького Бундестагу http://www.bundestag.de/dasparlament/2007/44-45/Be... вступна стаття „Revolution, Stalinismus und Genozid“ Розпочнемо ж наш нарис сталінського геноциду з аналізу історії українського голодомору. Роберт Конквест започаткував відповідну роботу; наразі є достатньо документів та аналітичних матеріалів... Між тим Голодомором були охоплені всі сільські місцевості України на півночі та регіон Кубані, на території якої найбільш численним населенням були українці. Кордони між Україною та Росією були оточені; Сталін лютував, що „десятки тисяч українських колгоспників вже розбіглися по всій європейській частині СРСР” та „зі своїми стонами і хниканням деморалізують наші колгоспи”. Українським селянам заборонявся в’їзд у міста; пропозиції із-за кордону щодо продовольчої допомоги для України були відхилені. Уряд не визнавав наявність Голодомору. У момент загострення кризи у 1933 році Сталін, Молотов, Каганович та інші переклали вину за Голодомор на українців. Інформація про муки сільського населення проникала до Кремля, проте Сталін не вживав жодних заходів... Характерною ознакою геноциду проти українців було брутальне насилля до населення... Кидається у вічі байдужість по відношенню до людського горя, яку у часи Сталіна щодня демонстрували урядові кола. В той час, коли кожного дня від голоду помирали десятки тисяч українських селян, Кремль абсолютно не подавав ознак співчуття. Сталін, Молотов, Каганович та ін. оголосили українських селян „ворогами народу”, які заслужили смерть. Doch beginnen wir unsere Skizze des stalinistischen Genozids mit einem Rückblick auf die Geschichte der ukrainischen Hungersnot (Holodomor). Robert Conquest hat Pionierarbeit geleistet; mittlerweile gibt es umfangreiche Dokumentationen und Analysen... Inzwischen hatte die Hungersnot alle ländlichen Gebiete der Ukraine erfasst, im Norden auch das Gebiet um den Kuban, das einen großen ukrainischen Bevölkerungsanteil aufwies. Die Grenzen zwischen der Ukraine und Russland wurden abgeriegelt; Stalin war erbost, dass "mehrere Zehntausend ukrainische Kolchosenbauern" schon "in alle europäischen Teile der UdSSR" geflohen waren und "unsere Kolchosen mit ihrem Gejammer und Gewinsel demoralisieren". Ukrainischen Bauern wurde der Zutritt in die Städte verwehrt; Angebote aus dem Ausland für Lebensmittelspenden an die Ukraine wurden abgewiesen: Die Regierung bestritt, dass es eine Hungersnot gab. Als sich die Krise 1933 zuspitzte, schoben Stalin, Molotow, Kaganowitsch und andere die Schuld für die Hungersnot auf die Ukrainer. Die Qualen der Landbevölkerung drangen bis zum Kreml vor, doch Stalin tat nichts dagegen.... Kennzeichnend für den Genozid an den Ukrainern war brutale Gewalt gegen die Bevölkerung... Auffallend ist die Gleichgültigkeit gegenüber menschlichem Leid, die die sowjetischen Regierungskreise in der Zeit Stalins an den Tag legten. Während ukrainische Bauern täglich zu Zehntausenden verhungerten, zeigte der Kreml nicht das geringste Mitgefühl. Stalin, Molotow, Kaganowitsch und andere erklärten die ukrainischen Bauern zu "Feinden des Volkes", die den Tod verdient hätten.
(УКРІНФОРМ). Кабінет міністрів схвалив концепцію п'ятирічної загальнодержавної національно-культурної програми дослідження Голодомору 1932-1933 років в Україні і вшанування пам'яті його жертв. Про це повідомив віце-прем'єр-міністр Іван Васюник. Концепція передбачає систематизацію і розширення наукових досліджень з подальшою публікацією їх результатів і підготовкою науково-методичних і шкільних посібників для спеціального курсу в шкільних програмах. Крім того, за його словами, концепція передбачає продовження роботи з відкриття українських архівів, у тому числі і спецслужб. Передбачається інтенсифікація співпраці України з архівними службами Росії, ФРН, Італії та інших країн. За різними оцінками, організований в Україні комуністичним тоталітарним режимом за рахунок конфіскації продовольства штучний голод, або Голодомор, на початку 30-х років минулого століття забрав життя від 7 до 10 мільйонів жителів України, у тому числі близько 4 мільйонів дітей, що становило на той час 25% населення України.
Виставка "Голодомор - Геноцид голодом в Україні в 1932-33 рр. Хронологія комуністичної інквізиції в Україні" відкрилася у шведському місті Вестерос. Експозиція, що складається з фотографій і документів, підготовлена Посольством України в Швеції спільно з Українським товариством і Центральною бібліотекою Вестероса, повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу. У відкритті виставки, яка працюватиме до 16 березня, взяли участь свідки Голодомору в Україні в 1932-33 роках. Присутні переглянули документальний фільм про трагічні події початку 1930-х років "Жнива розпачу". Ця стрічка є лауреатом багатьох телевізійних премій і нагород. Фільм містить рідкісну кінохроніку тих часів, свідчення очевидців трагічних подій, інтерв'ю зарубіжних дипломатів, журналістів і офіційних осіб, які у часи Великого голоду перебували в Україні. СТОКГОЛЬМ. (Олена Ламанова - УКРІНФОРМ).
В КАНБЕРІ відбулася вшанування жертв Голодомору 1932 – 1933 років (МАРІЧКА ГАЛАБУРДА – ЧИГРИН) Під гаслом Україна Пам’ятає – Світ Визнає! - відбулася в суботу 8.3.2008 в Канбері, як для українців в Австралії, розкинених по цілому континенті, доволі величава маніфестація й вшанування пам’яті жертв, тих, хто 75 років тому згинув траґічною смертю підчас Голодомору – Геноциду українського народу. Голодомор 1933 року – це одна з найбільш болючих і траґічних подій в історії українського народу. Цей голод не був спричинений поганим урожаєм чи іншою природною катастрофою. А був він штучний, навмисно і пляново організований московсько-большевицьким Кремлем, як засіб залякування, поборювання і фізичного знищення непокірного українського селянина та підкорення його російському диктаторському режимові та щоби знищити в душах українського народу ідеї визвольної боротьби, ідеї до самостійності України, до будови української незалежної держави. Московсько – комуністичний режим мав в пляні знищити український нарід, щоби на цьому світі з нього і сліду не залишилося. Та нас багато і не так просто й легко нас подолати! Під сучасну пору дорога з Сіднею до Канбери чудесна, подібна до европейських автобанів. Хоч в Австралії рання осінь, чим блище ми доїжджали до Канбери природа ставала привабливішою, листя дерев вже жовтіло, а де не де й пробивалося червоне листя. В гористих місцях появлявся сильний туман, диміли гори, падав дощ. - “Невже буде дощ підчас маніфестації”, - така закрадалася думка, хоч синоптики обійцяли гарну погоду? А може це була жалібна дощова прелюдія до нашого вшанування пам’яті жертв голодомору, невже небо плакало великими сльозами за невинними жертвами тих страшних 1932-1933 років, між ними багатьох дітей? В Канберу, де стояла спека, доходило до 29 степенів тепла, з’їхалися понад тисячу українці з Адельайди, з Мельбурна, Джілонґу, Брізбену, з Сіднею, з Нюкастлю й інших менших містечок. Навколішні дороги біля Українського Православного Центру й невеличка площа біля неї стали стоянками для авт, автобусів. Люди сходилися, з’їжджалися... ВИСТАВКА ГОЛОДОМОРУ У МУЗЕЇ ТИСЯЧОЛІТТЯ В КАНБЕРІ В Музеї Тисячоліття при Українському Православному Центрі (УАПЦ) в Канберрі, адміністрація Музею відкрила фото – документальну виставку, присвячену 75 річниці Голодомору – Геноциду 1932 – 1933 років в Україні, а яка буде експонуватися впродовж цілого 2008 року. Ця прекрасна виставка, яка є розміщена у фоє музею, була підготовлена куратором музею, пані Любою Соловій з допомогою її мужа Ярослава і при допомозі диякона Михайла Смолинця, який надрукував матеріяли і знимки для виставки і пана Володимира Войтовича, який позичив велику кількість експонатів – фотографій, ілюстрацій і копій статей з англомовної преси. Сердечну подяку і признання висловили пані Любі Соловій сотні відвідувачів, які цієї суботи 8.3. і неділі 9.3.08 з самого ранку до 21.00 години вечора відвідували музей, в якому вже 20 років панство Люба і Ярослав Соловій, крім постійного догляду музейних експонатів підготовляють різноманітні виставки на музейні та різні історичні теми. Про Музей й його 20-ти ліття, яке припадає цього року буде на сторінках газети окрема моя згадка. Два дні перед маніфестацією і в саму суботу, на моїх очах пані Люба Соловій доповнила новими експонатами, які були привезені. Між ними чудова праця картин дочки о. Касіяна з Джілонґу. Пані Люба Соловій говорила мені, що вона сподівається, що Посольство України у Канбері знайде можливість використати цю виставку у його дипломатичній діяльності, інформуючи дипломатичний корпус столиці і австралійський політикум про цю страшну подію, цим самим шукати підтримки у світовому співтоваристві у визнанні цієї трагедії ГЕНОЦИДОМ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ПОХІД й МАНІФЕСТАЦІЯ Похід учасників, багатьох у дуже, дуже гарних вишивках, між ними: приподобні сестри Василіянки, священики УГКЦ на чолі з Владикою Кир Петром Стасюком і священики УАПЦ на чолі з архипресвітором о. Миколою Сердюком, пластуни, сумівці й багато малих дітей і старшого віку Громадяни, серед них лишилося в живих небагатьох, хто пережив той голод - між присутніми ( ми зауважили і спілкувалися ) голова Громади Південної Австралії п. Іван Дністрянський і пані Надя Якобі, голова Союзу Українок ПА, колишний голова Громади Вікторії Юрко Федишин, Михайло Моравський (СУОА), Леся Ткач, моя довголітня колєга з Радіо СБС, Оля Павлишин, теперішний редактор радіо СБС, проф. Марко Павлишин та інші, був з нами і Олесь Постолан з Англії, - вирушив від приміщення, в якому знаходиться Амбасада (посольство) України, почерез кілька вулиць міста і дійшов до пам'ятника Жертвам Голодомору, який знаходиться біля Храму УАПЦ св. Миколая. Були покладані вінки від Посольства України Амбасадором паном Валентином Адомайтісом, від СУОА, представників усіх Громад всіх Стейтів Австралії, Союзу Українок, Шкільної Ради, СУМу, Пласту, – (неназиваю всі прізвища, хто складав вінки) – цілі родини складали китиці квітів, і по одній квітці. Пам’ятник став горою квітів... Соняшне проміння відбивалося в чорному мармурі пам’ятника, падало на синьожовті квіти вінків, маків, соняшників, гвоздиків, ромашок, фіялків, лілей, троянд, жита, на символічні домовини. Здавалося, що піднеслися, сплелися в тих соняшних проміннях й квітах душі мілійонів загибших над пам’ятником, які дякували українцям на кінці світа, що й вони черговий раз вшанували їх пам’ять…Що незабули помянути! Панахиду за невинно убієнними відслужили Владика Кур Петро Стасюк й духовенство Української Греко – Католицької Церкви та Української Автокефальної Православної Церкви. Дияконував о.диякон Михайло Смолинець. Співав ансамбль Церкви УАПЦ св. Миколая з Канбери (дириґент Петро Деряжний). По закінченні Панахиди перед присутніми виступив голова Союзу Українських Організацій Австралії Стефан Романів. Він сказав:…”Сьогодні ми схиляємось перед жертвою мучеників Голодомору. Символічно з'єднуючись із ними в пості й молитві, ми запалюємо свічі, як знак скорботи й віри в те, що ті страшні часи більше ніколи не повторяться…". Промовляв амбасадор України пан Валентин Адомайтіс, член Парляменту Вікторії пан Матю Ґій (Matthew Guy MP Victoria ) та член Парляменту в Канбері пан Біл Стефанік ( Bill Stefanik MP ACT). А сенатор Ґері Гамфріс (Senator Gary Humphries, Federal Liberal member for Canberra) йшов на чолі походу, біля пам’ятника його вже не було. Перед концертом відбулася перекуска, зустрічалися знайомі, які давно не бачилися. Всіх турбувала дуже невиразна ситуація в Україні й знову якісь сильні протистояння, словесна боротьба між президентом і премєр міністром... Поминальний концерт-реквієм В залі “The Street Theatre” відбувся концерт – реквієм. Відкрив його Тарас Контек (вразив він мене своєю чудовою українською мовою, видно, що побут його в Україні до цього прислужився!) і попросив до слова Голову СУОА, який попросив присутніх вшанували пам’ять жертв голодомору 1932—1933 років хвилиною мовчання, і попросив до слова Амбасадора України п. Валентина Адомайтіса. Говорив він англійською мовою. Концертову частину розпочав Катедральний xор Свв. Верх. Апп. Петра і Павла, Мельборн, Церковний хор “Осанна” парафії Св. Покрови, Джілонґ та Хор СУМу “Черемош”, з Мельборн під дириґентурою проф. Володимир Головка молитвами “Царю Небесний” та “Страдальна Мати під хрестом стояла”. Крім вже згадуваних вище хорів, учасники концерту, які виступали і з’єднано і окремо: Ансамбль Православної церкви Св. Миколая з Канбери (дириґент Петро Деряжний), Жіночий хор “Суцвіття”, Сідней (дириґент Оксана Рогатин-Василик), Ансамбль духової музики церкви Св. Андрія з Сідней (керівник Василь Опришко), Маркіян Мельниченко, скрипка, Оксана Менцінська-Мельниченко, фортепіано, Марта Менцінська, мецо-сопрано, переважно виконували церковні твори. Добірка усіх пісень, музичних творів програми концерту несла атмосферу гідного вшанування річниці без гніву, але в скорботі. Скорботний тон концерту був дещо розвіяний виступом світських пісень Жіночого Ансамблю “Суцвіття”, які співали про журавлі, які відлітають в далекі краї, про друзів похованих в могилі, але які змістом слів вкладалися в концерт-реквієм. Виступ Марти Менцінської, у супроводі Маркіяна й Оксани Мельниченків з її другою піснею “ Летів пташок” випав надзвичайно. Мені здається, що виступ Марти був найкращий виступ за ввесь час, що я її знаю і чую! Як прекрасно вийшло її кінцеве “скрипка плаче, слізь немає!”. Анна Дацьків, Христина та Володимир Головко та жіночий склад катедрального хору Свв. Верх. Aпп. Петра і Павла з Мельборну також запам’ятався глядачам. Молитва “Нехай стане молитва моя”, вийшла у їх чудово. Анна Довірак з Сіднею зачитала свій власний вірш “Вершина скорботи”. Це потрясаючий текст, в якому вона описала з розподідей пані Олі Андрушук з Сіднею “крик душ мілійонів, який до нині несеться над степами України”, але з тою ріжницею, що світ вже не мовчить. Якось важко було би собі уявити цей реквієм без слів очевидця, яка пережила голодомор, але через важку хворобу не була присутньою на реквіємі ! Зробила це прекрасно Анна Довірак. Як на мене й багатьох слухачів велике вражіння залишив Ансамбль духової музики церкви Св. Андрія з Сідней (керівник Василь Опришко), який у такому складі відбув свою премєру й чудово виконав кілька молитов. Жалібним “Вічная память” закінчився скорботний концерт реквієм. Співала вся заля... На сцені тільки бракувало на вишитому рушнику жита, буханця хліба – символ життя і достатку, хліба, який забрали з напрацьованих рук чесних господарів родючої української землі. Підчас жалібного співу навіювалися думки, що могили, поодинокі й спільні, в яких лежать діти, що померли, не зазнавши радости життя, - ті, могили, були, є і завжди будуть грізним обвинуваченням Москви і попередженнам та закликом до живих і ненароджених – не забути їх і прикласти всіх зусиль до того, щоби в Україні, уже самостійній, був такий лад, при якому долю нашого народу вирішуватиме наш народ, а не Москва. На передодні нашого все-австралійського вшанування жертв Голодомору, голова СУОА відбув інтерв’ю з газетою “The Age” ( документальний відеозапис), і була подана в суботу 8.3. на стр. 3 дуже добра стаття Стевеном Валдоном (Steve Waldon) на тему Голодомору. Подаю линк: - http://www.theage.com.au/multimedia/ukrainefamine/... http://www.theage.com.au/news/in-depth/ukraines-ha... За відсутність іншої австралійської преси і телебачення – СУОА не може нести відповідалности. Важне те, що українці в Австралії, їхали тисячі кілометрів до Канбери, неспавши цілу ніч співали на концерті молитви, віддали шану пам'яті загиблих в Голодоморі...й як сказав високопреосвященний Архиєпископ Іоан у своїй промові на подібних вшанування в 2003 році біля того ж пам’ятника:…” Хай найвищим пам’ятником мілійонам жертв України буде світлий храм нашої демократичної держави. Розбудова нової держави України, єднання всіх патріотичних сил, загальне примирення є ґарантією того, що страхіття Голодомору більше НІКОЛИ не прийдуть на нашу вільну землю... Господи! Ти дав нам Україну. Допоможи створити порядок в ній! Пошли своє Боже благословіння на весь народ український! Пошли їм просвітлення й тверду волю подолати всі перепони, а також зрозуміння, як треба жити у виконанні Твоїх Заповітів. Ніхто і ніщо не витре з нашої пам'яті того жахом оповитого 1933 року!” знайшла на сторінці http://afric-dymon.livejournal.com/163551.html
ДВІ УКРАЇНСЬКІ ОБЛАСТІ ЗВЕДУТЬ МЕМОРІАЛ ЖЕРТВАМ ГОЛОДОМОРУ НАД РІЧКОЮ ЗБРУЧ (УКРІНФОРМ). Глави Тернопільської і Хмельницької обласних державних адміністрацій домовилися про спорудження меморіального комплексу жертвам Голодомору над річкою Збруч. Йдеться про увічнення пам'яті мільйонів українців, які загинули під час Голодомору 1932-1933 років. Планується, що меморіальний комплекс жертвам Голодомору буде встановлений на кордоні областей до листопада 2008 року - 75-ої річниці Голодомору. Вибір місця для встановлення пам'ятного знаку пов'язаний з трагічними подіями 30-х років минулого століття, коли жителі Галичини переправляли на плотах через Збруч, на радянську сторону, продукти і зерно, щоб допомогти жителям Великої України, де тоді був голод.
De 15 a 29 de Março de 2008 encontra-se patente na Biblioteca Municipal de Faro António Ramos Rosa uma exposição dedicada ao tema "Golodomor (Extermínio pela fome) de 1932 a 1933 na Ucrânia - Um acto de genocídio contra o povo ucraniano", uma iniciativa de reconstrução da memória organizada pela Associação dos Ucranianos no Algarve. APRESENTAÇÃO "A Ucrânia e as suas comunidades da diáspora assinalam, no biénio 2007/2008, o 75.º aniversário de um dos mais trágicos acontecimentos do século XX: a Grande Fome de 1932-1933. Durante o domínio soviético esta história esteve encoberta. Em 2006, o Parlamento da Ucrânia aprovou uma resolução que condena Golodomor como acto de genocídio contra o povo ucraniano. Em resposta aos apelos das autoridades ucranianas e da diáspora, um número crescente de países e de organizações internacionais têm manifestado igualmente a sua solidariedade com as vítimas de Golodomor. A Associação dos Ucranianos no Algarve convida a comunidade portuguesa a conhecer esta página trágica da história ucraniana cuja inauguração será no dia 15 de Março (próximo sábado), pelas 16h00, no átrio da Biblioteca Municipal de Faro." http://www.pontemargem.org/agenda.php?id=367 15 по 29 березня 2008 р. у португальському місті Фару у Муніціпальній бібліотеці "António Ramos Rosa" проходить виставка присвячена темі: "Голодомор (Знищення голодом) 1932 – 1933 років в Україні – акт геноциду проти українского народу". Виставка була організована Ассоціацією Українців Алгарве. На інагураціїї були присутні представники Посольства України у Португалії та керівництво Муніціпалітету міста Фару. Профессор історії Антоніу Р. Мендеш ознайомив присутніх з темою Голодомору. http://afric-dymon.livejournal.com/164695.html
МІЖНАРОДНА АКЦІЯ “НЕЗГАСИМА СВІЧКА”, ПРИСВЯЧЕНА 75-М РОКОВИНАМ ГЕНОЦИДУ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, РОЗПОЧНЕТЬСЯ В АВСТРАЛІЇ 1 КВІТНЯ (УКРІНФОРМ). В Австралії 1 квітня розпочинається міжнародна акція "Незгасима свічка". Як повідомив на брифінгу в МЗС речник міністерства Василь Кирилич, метою проведення акції є залучення світового українства до міжнародних та державних заходів з відзначення 75-х роковин геноциду українського народу. Згадана акція ініційована Міжнародним координаційним комітетом Світового конгресу українців з відзначення 75-х роковин Голодомору 1932-33 років в Україні та підтримана Секретаріатом Президента України, МЗС, Українською всесвітньою координаційною радою. Василь Кирилич повідомив, що впродовж 2008 року, згідно з попередньо визначеним графіком, символічна свічка передаватиметься як естафета з країни в країну - всього 33 країни. В цих державах закордонні дипломатичні установи України разом із місцевими українськими громадами проводитимуть заходи, основним змістовним елементом яких є відзначення пам'яті жертв Голодомору - поминальне богослужіння, скорботна хода, вечори-реквієми тощо. У листопаді символічна "Незгасима свічка" буде доставлена до Києва, де проводитимуться державні заходи із вшанування пам'яті жертв голодоморів. Символічна "Незгасима свічка" матиме форму факела і буде оздоблена написом "Україна пам'ятає - світ визнає" мовою країн, у яких проходитиме акція, повідомив речник МЗС.
ПРЕЗИДІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ВСЕСВІТНЬОЇ КООРДИНАЦІЙНОЇ РАДИ УХВАЛИЛА НИЗКУ РІШЕНЬ ЩОДО ВШАНУВАННЯ 75-ОЇ РІЧНИЦІ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ 1932-33 РОКІВ (УКРІНФОРМ). Українська Всесвітня Координаційна Рада /УВКР/ на зборах, які відбулися у Києві, ухвалила низку рішень щодо вшанування 75-ої річниці Голодомору в Україні 1932-33 рр, повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу. УВКР підтримала ідею проведення міжнародної акції "Незгасима свічка", яка стане своєрідним продовженням Всесвітної акції "Запалимо свічку", присвяченої пам'яті жертв сталінського геноциду українців. За словами начальника Управління з питань закордонного українства МЗС України Василя Боєчка, акція відбудеться у 33 країнах світу, де проживають українці. Захід ініційований Світовим конгресом українців за підтримки Секретаріату Президента, МЗС, Української Всесвітньої Координаційної Ради. Основна мета акції - привернути увагу урядів, парламентів, широкої громадськості світу до трагічних подій 1932-33 років. Стартувавши 1 квітня в Австралії, акція відбудеться у Росії, Казахстані, Канаді, США, Південній Америці та європейських країнах. Тут пройдуть поминальні богослужіння, скорботні ходи, вечори-реквієми тощо, зазначив дипломат. Акція завершиться у листопаді в Києві, де проводитимуться державні заходи із вшанування пам'яті жертв голодоморів. Символічна "Незгасима свічка" матиме форму факела і буде оздоблена написом "Україна пам'ятає - світ визнає" мовою країн, у яких проходитиме акція. Збори УВКР також ухвалили рішення про заснування загальноєвропейської української газети. Як зазначив голова УВКР Дмитро Павличко, ця газета стане органом Європейського конгресу українців. Видання інформуватиме про культурні надбання і духовні цінності українського народу різними мовами, здійснюватиме об'єднання та підтримку зв'язків між українськими громадами Європи. Газету планується випускати як друкованою, так і у формі інтернет-видання. Дмитро Павличко також поінформував журналістів про підготовку організації Єврокаравану-2008. З метою ознайомлення з життям європейських українців та зустрічей з лідерами ЄС та Ради Європи з Києва у Брюссель відбуде автобус з представниками громадських організацій, УВКР, творчої інтелегенції та журналістами. Цей захід планується провести у червні. На засіданні представники УВКР внесли пропозицію внести в навчальні програми загальноосвітніх закладів, зокрема, у шкільні підручники, історію голодоморів в Україні, яка довгий час замовчувалась, чи була спотворена за радянських часів.
27 березня 2008 року за ініціативи та участі Посольства України в Бразилії на базі столичного Федерального університету Бразиліа відбулася міжвузівська наукова конференція на тему ”Україна 1932-1933 років: невідома історія”, присвячена темі 75-річчя Голодомору в Україні. Перед початком дебатів учасники заходу познайомилися зі Зверненням Президента України до світового українства з цієї нагоди, опублікованого за сприяння Посольства у юридичному щомісячнику “Естадо де Дірейто”, матеріалами про Голодомор та переглянули відомий фільм Олеся Янчука “Голод-33” із супроводом португальською мовою. У своїх виступах викладачі та студенти Федерального і Католицького університетів, дипломати Посольства, місцеві журналісти відзначили важливість донесення історичної правди про маловідомі сторінки Голодомору до широкого загалу, висловили осуд сталінської практики насилля і репресій, з великими емоціями обговорили побачений фільм. Переважна частина учасників конференції висловилася за підтримку рішень Законодавчої Асамблеї штату Парана та Комісії з прав людини та меншин Національного Конгресу Бразилії, ухвалених у минулому році, які визнають Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу, підтимали необхідність визнання цієї трагедії на рівні виконавчої влади Бразилії. зі сторінки http://afric-dymon.livejournal.com/167596.html
Група українських правозахисників звернулася до російської інтелігенції з проханням виразити свою позицію стосовно політики геноциду українського народу, яку в 1930-х роках проводили ВКПБ-КПСС і керівники СРСР. Приводом для звернення послужила опублікована 2 квітня в російській газеті "Известия" стаття письменника, лауреата Нобелівської премії Олександра Солженіцина, в якій він назвав історичним спотворенням факт Голодомору як геноциду українського народу, до якого українська влада вдалася на догоду Заходу. У зверненні українських правозахисників, обнародуваному колишнім політв'язнем Левком Лук'яненком, підкреслюється, що агресивна тенденційність російських офіційних і неофіційних оцінок трагедії перейшла всі межі. Після публікації в російських ЗМІ статті Солженіцина про Голодомор перед обговоренням цього питання у Держдумі, стало очевидним те, що це не позиція всієї російської інтелігенції, а замовлення певних кіл російської влади, не зацікавлених в розкритті всієї правди. Євгеній Сверстюк, президент Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу і колишній політв'язень, відзначив, що "ні при одному режимі в Росії за останні століття не розповсюджувалося стільки відверто брехливій інформації про Україну, як в наші роки. І це чомусь не турбує письменника, якого називали сучасними Толстим". (УКРІНФОРМ).
ЕКС-ПРЕЗИДЕНТ ЧЕХІЇ ВАЦЛАВ ГАВЕЛ ПОГОДИВСЯ УВІЙТИ ДО ВСЕСВІТНЬОЇ ГРУПИ ДРУЗІВ УКРАЇНИ, СТВОРЕНОЇ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ІНІЦИАТИВ НАШОЇ ДЕРЖАВИ ЩОДО МІЖНАРОДНОГО ВИЗНАННЯ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ 1932-33 РОКІВ /УКРІНФОРМ/. Тимчасовий Повірений у справах України в Чеській Республіці Олексій Зарицький провів зустріч з відомим політичним і державним діячем, колишнім Президентом Чехословаччини та Чеської Республіки Вацлавом Гавелом. Під час зустрічі обговорювалось питання щодо створення всесвітньої групи друзів України з представників найбільш авторитетних представників політичної і творчої еліти для підтримки ініціатив України щодо міжнародного визнання Голодомору в Україні 1932-1933 рр., повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на сайт МЗС. В.Гавел погодився увійти до згаданої групи друзів України та зазначив, що готовий підписати текст звернення до глав держав та урядів країн світу з проханням підтримати визнання Голодомору геноцидом українського народу. Він також зазначив, що й надалі підтримуватиме приєднання України до європейських та євроатлантичних структур.
У 15 КРАЇНАХ ПРОЙДУТЬ АКЦІЇ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ (УКРІНФОРМ). Мистецькі заходи, присвячені вшануванню пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, в рамках міжнародної художньої акції "Україна пам'ятає - світ визнає" пройдуть у квітні-листопаді 2008 року в 15 країнах, повідомив міністр культури і туризму Василь Вовкун. За його словами, проект покликаний сприяти тому, щоб усі країни світу визнали Голодомор в Україні актом геноциду українського народу. Заходи будуть проведені в тих європейських містах, де знаходяться штаб-квартири впливових міжнародних організацій, зокрема в Брюсселі (ЄС, НАТО), Парижі (ЮНЕСКО), Відні (ООН, ОБСЄ), Женеві (ООН). У програмі виконання "Панахиди за померлими з голоду" Євгена Станковича на слова Дмитра Павличка в кращих концертних залах Європи і світу за участю народної артистки України Ніни Матвієнко, солістів Національної опери Тараса Штонди і Сергія Магери. До участі в круглих столах на базі українських дипломатичних місій запрошені політики, науковці, представники громадськості різних країн. Проходитимуть виставки, присвячені темі Голодомору. Перша акція "Україна пам'ятає - світ визнає" стартує 16 квітня 2008 р. в Ізраїлі (Єрусалим, Бат-ям). Заходи відбудуться також у Великій Британії (Лондон), Греції (Афіни), Іспанії (Мадрид), Канаді (Торонто), Нідерландах (Амстердам), Німеччині (Берлін), Польщі (Гданьськ), Словаччині (Братислава), США (Вашингтон, Нью-Йорк), Чехії (Прага). За різними оцінками, організований комуністичним тоталітарним режимом штучний голод, або Голодомор, в Україні за рахунок конфіскації продовольства на початку 30-х років минулого століття забрав життя від 7 до 10 мільйонів жителів України.
СИМВОЛІЧНИЙ ФАКЕЛ - "НЕЗГАСИМА СВІЧКА" З АВСТРАЛІЇ ВІДБУВ ДО КАНАДИ ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО МІЖНАРОДНОГО ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ 1932-33 РОКІВ /УКРІНФОРМ/. Міжнародна акція "Незгасима свічка", що розпочалася 6 квітня з Австралії, 17 квітня у супроводі Голови Союзу українців Австралії, президента Міжнародного координаційного комітету Світового конгресу українців С.Романіва та посла України в Австралії В.Адомайтіса відбула до Канади для подальшого міжнародного вшанування жертв Голодомору в інших 33 країнах світу, де також зосереджено світове українство, повідомили УКРІНФОРМу з МЗС України. Відповідно до графіка з 18 квітня по 31 травня 2008 року символічна свічка-факел перебуватиме на Північноамериканському континенті. У листопаді символічна "Незгасима свічка" буде доставлена до Києва, де проводитимуться державні заходи із вшанування пам'яті жертв голодоморів. Символічна свічка має форму факела і оздоблена написом "Україна пам'ятає - світ визнає" мовою країн, у яких проходитиме акція.
В тексті можна використовувати Wiki або HTML теги
