Мігел Бакун

Мігел Бакун

(28.10.1909 р. м.Марешал Маллет, штат Парана, Бразилія

 - 14.02.1963 р. м.Курітіба, штат Парана, Бразилія)

громадянин Бразилії українського походження

Освіта та професійна діяльність:

Професійну освіту отримав в м.Паранагуа (школа „Апрендізес да Марінга"), а пізніше навчався в м.Ріо-де-Жанейро (школа „Груметез"), де познайомився з митцем Жозе Пансетті, який стимулював його бажання стати художником.

В 1930 р. переїжджає до м.Курітіба, де працює фотографом і одночасно присвячує багато часу малюванню. Також виконує замовлення з виготовлення вивісок та внутрішнього оздоблення.

Пізніше знайомиться з художниками Гідо Віаро та Жоро Баптиста Грофф. В 1939 р. у пошуках відповідного культурного оточення їде до м.Ріо-де-Жанейро, але в 1940 р. повертається до м.Курітіба, де, за сприяння мерії, відкриває художню майстерню і запрошує до співпраці Алсі Шав'єр, Лойо-Персіо, Марсел Лейте та Ніло Превіді.

Нагороди:

Художник брав участь в роботі Салону мистецтв штату Парана і був неодноразово відзначений: в 1947 р. - премія за надбання, в 1948 р. - почесна премія, в 1949 р. - бронзова медаль, в 1950 р. - срібна медаль, в 1951 р. та 1962 р. - персональні премії, в 1963 р. - персональна виставка.

Характеристика:

Мігел Бакун народився в 1909 р. в м.Марешал Маллет (штат Парана) в сім'ї українських емігрантів. Він вважається одним із піонерів сучасного образотворчого мистецтва в штаті Парана, оскільки в своїй творчості зміг поєднати експресіонізм, імпресіонізм, сюрреалізм тощо. За особливе вміння працювати з фарбою як скульптор  Бакуна називають бразильським Ван Гогом.

Цікавим в його творчості є те, що йому вдалося поєднати українське бачення життєвих реалій з бразильським світосприйняттям. Це проявляється, зокрема, в техніці передачі світла, простору, колористиці полотен (улюблені кольори - синій, жовтий, зелений, білий), виборі теми (улюблені - людина та земля, людина та природа, церкви, звичайні будинки тощо). Мігел Бакун працював швидкими рухами, довіряючи своїй інтуїції та натхненню.

50-і роки минулого століття виявилися найбільш плідними для майстра: він створив велику кількість портретів, натюрмортів, морських та інших пейзажів. В 1960 р. художник звертається до релігійної тематики, цікавиться абстракціонізмом. Роботи Мігеля Бакуна неодноразово виставлялися у спільних з іншими художниками та персональних експозиціях, зокрема, в Офіційному салоні Клубу „Конкордіа" (1947-1962 рр.).

На початку 60-х років Мігел Бакун переживає складну фінансову скруту, страждає від важкої депресії, і в 1963 р., у віці 54 років, покінчує життя самогубством у своїй майстерні.

Справді широке визнання до митця прийшло після смерті: виставки його робіт організовували в 1969 р. - в публічній бібліотеці штату Парана, в 1974 р. - в „Бадеп", в 1985 р. - під час „Біенал" в м.Сан-Пауло, в 1989 р. - в Музеї мистецтв штату Парана тощо.

В 1980 р. було відкрито Галерею робіт Мігеля Бакуна в м.Курітіба.

В 1984 р. кіномитець Сілвіо Бак створив документальний фільм „Автопортрет. Бакун", який базується на спогадах знайомих художника та авторських дослідженнях кінодокументаліста.

Роботи Мігеля Бакуна зберігаються в колекціях Музею Оскара Ніемейера, Музею мистецтв м.Курітіба, Музею сучасного мистецтва штату Парана, приватних колекціях.

Протягом певних періодів свого життя, яке переважно пройшло в м.Курітіба, Мігел Бакун підтримував достатньо тісні зв'язки з місцевими українськими громадськими організаціями, в першу чергу, Українським Товариством Бразилії. Він зробив суттєвий художній внесок при оздобленні приміщень товариства, передав до його спадщини деякі свої роботи.

Подання голови правління Українсько-бразильської Центральної репрезентації Віторіо Соротюка,

підбір інформації, переклад та редагування - Марини Бондаренко

лютий 2008 р.

Мігель Бакун у спільній виставці

Музей Оскара Ніемaйера, що розташовується в м.Курітіба, оголошує про пересувну виставку, що протягом 2009 р. представить пейзажи різних художників в містах штату Парана Паранагуа. Морретес, Ріо-Негре та Понта-Гросса. В тому числі буде експонуватись робота Мігеля Бакуна - видатного художника, який народився в родині українських іммігрантів - „A construção da via férrea do trem elétrico em Curitiba".

Джерело інформації - parana-online

o universo ucraniano do Miguel Bakun

O universo ucraniano do Miguel Bakun

Proponho-vos mais dois artigos sobre a obra e a vida do Miguel Bakun (Mallet, 1909 - Curitiba, 1963), um pintor pós-impressionista e expressionista ucraniano - brasileiro, considerado um dos pioneiros da Arte Moderna no Paraná.

De mãos dadas com Bakun
Publicado em 02/08/2009 MARCIO RENATO DOS SANTOS - Gazeta do Povo

Depois de uma década de pesquisa, Eliane Prolik produz um livro e viabiliza uma exposição com obras de um dos mais importantes artistas do século 20

Eliane Prolik caminha pelas dependências da Casa Andrade Muricy, não sorri em um primeiro momento, mas está muito contente. Até mais feliz do que estaria se a exposição em cartaz fosse com obras de sua autoria. Nas paredes, mais de 50 quadros de Miguel Bakun. Depois de dez anos pesquisando o universo do pintor, ela finalmente conseguiu compartilhar com a comunidade um recorte da produção desse expressivo artista.

Pinheiros. Fundos de quintal. Paisagens marítimas e urbanas. Bakun recriou com verve única, ou palheta autoral, a aldeia em que esteve inserido. Eliane sabe que o talento do artista foi lapidado na adversidade. De origem humilde, lutou muito para se tornar um personagem, seguramente um dos protagonistas, no cenário artístico paranaense, que para muitos não passa de miragem, ou no máximo ficção.

O que impressiona Eliane é que Bakun se reinventou a cada novo quadro. Não seguia nem mesmo os próprios padrões. Cada pincelada era uma nova descoberta. A arte como resultado de um mergulho no desconhecido - no caso dele, na tela em branco. De pois de vários passos, muitas palavras, Eliane sorri. Mas fica melancólica ao lembrar que a exposição termina dia 9 de Agosto.

Ler mais:
http://portal.rpc.com.br/gazetadopovo/cadernog/con...

Bakun, o maior
Publicado em 04/08/2009 FABRICIO VAZ NUNES * - Gazeta do Povo

A pintura de Miguel Bakun aparece no mesmo período que vê nascer a revista Joaquim, na segunda metade da década de 1940. Naquele tempo, os jovens artistas e escritores do Paraná buscavam superar o atraso da produção artística da província, actualizando as suas poéticas em conexão com o que acontecia no resto do Brasil e no mundo. Essa busca de actualidade incluía uma crítica violenta de tudo o que representava a tradição, encarnada na pintura ainda académica de Alfredo Andersen e na poesia simbolista de Emiliano Perneta. Por outro lado, o fim da Segunda Guerra Mundial era uma lembrança muito próxima e assustadora, que impelia os artistas a reconsiderar, globalmente, o seu papel na sociedade. Importava ser não apenas actual, mas também universal, respondendo ao novo momento histórico; criticando Emiliano, Dalton Trevisan afirmava que "para nós, neste instante, são as fronteiras do mundo, e não as da Rua XV, que procuramos atingir".

Ler mais:
http://portal.rpc.com.br/gazetadopovo/cadernog/con...

* * *
Serviço
Miguel Bakun - a Natureza do Destino. Casa Andrade Muricy (Al. Dr. Muricy, 915), (41) 3321-4798. De segunda a sexta, das 10 às 19 horas; sábado e domingo, das 10 às 16 horas. Até 9 de Agosto.

* Fabricio Vaz Nunes é crítico e historiador da arte e professor da Escola de Música e Belas-Artes do Paraná (Embap).

fonte: http://ucrania-mozambique.blogspot.com/2009/08/o-u...

Cores de Bakun

Javascript is allowed for paid accounts in banners only. Data were stripped!

Cores de Bakun

Exposição e livro marcam os 100 anos de nascimento do artista plástico paranaense Miguel Bakun

Publicado em 28/06/2009 | Annalice Del Vecchio gazeta do povo

A exposição Miguel Bakun: A Natureza do Destino, que abre na próxima terça-feira (30) na Casa Andrade Muricy, atém-se propositalmente às 50 obras escolhidas do artista paranaense de ascendência ucraniana nascido em 1909, na pequena Mallet, sul paranaense.

Os paralelos entre vida e obra do pintor, comumente traçados em exposições retrospectivas, merecem pouco destaque nesta mostra que pretende alertar justamente para a necessidade de se prestar mais atenção ao legado artístico de Bakun e menos ao mito criado em torno de sua vida - e, principalmente, de sua morte: ele se suicidou aos 53 anos, em 14 de fevereiro de 1963, após um período de depressão.

Ampliar imagem

Ampliar imagem

Ampliar imagem Anterior 1 - 2 - 3Próxima

"Um Exemplar": ao retratar cafezais, no fim da vida, Bakun adiciona o vermelho à sua paleta de cores

Autodidata, Miguel Bakun foi premiado em inúmeros salões nacionais por suas naturezas mortas, retratos e, principalmente, paisagens

"Porta dos Sonhos": paisagens singelas e cotidianas

Saiba mais sobre a vida e a obra de Miguel Bakun

1909 - Nasce em 28 de outubro, em Mallet, sul do Paraná.

De 1926 a 1930 - Aos 17 anos, alista-se na Escola de Aprendizes da Marinha, em Paranaguá. Em 1928, em estágio na Ilha de Villegaignon (RJ), conhece José Pancetti, então cabo da Marinha e pintor de convés. Os dois futuros artistas desenham juntos pequenos esboços. Devido a uma queda do alto do mastro do navio, recebe baixa e passa a receber pensão da Marinha. Muda-se para Curitiba, onde desenvolverá sua produção artística.

De 1931 a 1938 - Trabalha como fotógrafo ambulante, executa anúncios comerciais, letreiros e decorações de interiores. Dedica-se à pintura como autodidata. Em 1938, casa-se com Teresa Veneri, viúva de um militar, com três filhos de seu primeiro casamento.

1939 - Viaja para o Rio de Janeiro para tentar se estabelecer profissionalmente, onde reencontra Pancetti.

1940 - De volta a Curitiba, participa de ateliê coletivo cedido a vários artistas pela prefeitura, o que estimula sua produção. Desde então, passa a produzir intensamente e recebe inúmeros prêmios em salões estaduais e nacionais.

1963 - Angustiado e em depressão, suicida-se em 14 de fevereiro, aos 53 anos.

"A cidade está sempre matando Bakun por falar de sua morte antes mesmo de mencionar sua obra. É justamente o contrário do que deve ser feito", diz a artista plástica Eliane Prolik, idealizadora da exposição.

Durante a mostra, ela lança o livro de mesmo nome, que reúne imagens de 60 obras de Bakun; textos dos críticos Ronaldo Brito, Artur Freitas e da própria Eliane; um ensaio de 1976, escrito pelo crítico e artista plástico Nelson Luz, falecido em 1977; e uma cronologia. O livro de 112 páginas será vendido a R$ 30.

Eliane tomou contato com a pintura de Bakun em 1970, quando sua família adquiriu algumas obras do artista. A intimidade com as telas a levaria, em 2000, a desenvolver uma monografia sobre Bakun para o curso de pós-graduação em História da Arte do Século 20, na Escola de Música e Belas Artes do Paraná.

A intenção, desde aquela época, já era transformar o trabalho acadêmico em livro e exposição itinerante. Mas só nove anos mais tarde isso se tornaria possível, com a aprovação do projeto pela Lei Municipal de Incentivo à Cultura. "A data não foi pensada, mas veio bem a calhar", diz a artista, que abre a exposição e lança o livro no ano em que se comemoram os 100 anos de nascimento de Miguel Bakun.

Eliane conta que houve interesse da editora paulista Cosac Naify em publicar o livro, mas preferiu mantê-lo dentro da lei de incentivo como forma de lançá-lo, junto com a exposição, primeiro em Curitiba. "É preciso haver mais entendimento sobre sua trajetória na própria cidade onde ele viveu. As obras nos acervos públicos do Paraná poderiam ser mais numerosas, e Bakun poderia ser representado em museus nacionais", analisa a artista, que negocia uma exposição no Instituto de Arte Contemporânea, em São Paulo, no ano que vem.

Para compor a mostra, Eliane emprestou obras dos museus de Curitiba e de coleções privadas. "Não é uma retrospectiva de grande porte, é uma mostra que permite visualizar a poética do artista", diz. Se o próprio Bakun elegeu as paisagens como foco principal de seu trabalho, a artista decidiu que elas seriam o tema da exposição - dentre as 50 obras, há apenas um retrato e uma natureza morta.

Para pintar, Bakun ia aos arredores de Curitiba, onde retratava marinhas, pinheirais, cafezais, lagos e fundos de quintal com uma paleta de cores que variava muito pouco: entre o amarelo, o azul, o verde e o branco. "Isso acaba sendo a sua grande força, cria uma identidade", explica Eliane.

Sobre essa "economia expressiva" de um artista que se inventava como podia, isolado do mundo em uma cidade pouco visível culturalmente, escreve o crítico Ronaldo Brito, no livro: "As suas telas modestas, marginais na acepção da escrita, agarram com vontade o mundo, o seu pequeno momento de mundo. Vorazes à sua maneira, ela o tomam pelo desenho tosco e brusco e, sobretudo, graças a uma tinta aflita que absorve pelos poros a paisagem até torná-la uma com o artista".

Serviço

Miguel Bakun: A Natureza do Destino. Casa Andrade Muricy (Alameda Dr. Muricy, 915), (41) 3321-4798. Abertura da mostra da lançamento do livro de mesmo nome, dia 30, às 19 horas. Terça a sexta-feira, das 10 às 19 horas; sábado e domingo, das 10 às 16 horas. Até 9 de agosto.

заходи в Курітібі до 100-річчя від дня народження

Centenário de Miguel Bakun 1909 / 2009

Dia: 28 de Outubro de 2009

Programação:

10:00 horas Solenidade com homenagens
- Visita ao túmulo de Miguel Bakun;
- Colocação de placa do Centenário;
- Oferta de flores;
- Cerimônia religiosa com Bispos das Igrejas Ucranianas;
- Participação do Coral.

Local: Cemitério Municipal de Curitiba
Praça Padre João Sotto-Maior - Bairro São Francisco

16:00 horas

Lançamento do "Museu Virtual Miguel Bakun"
- Placa do Centenário com denominação do Espaço Arte e Convivência Miguel Bakun, anexo à CAM.

Local: Casa Andrade Muricy Al. Andrade Muricy, 915 - Centro - Curitiba PR.

19:00 horas

Lançamento do vídeo "Centenário de Miguel Bakun".
- Projeção;
- Apresentação musical com o grupo de Banduras;
- Catálogo comemorativo;
- Visita à torre com o painel de Miguel Bakun;
- Coquetel

Local: Castelo do Batel Avenida do Batel, 1323 - Batel - Curitiba - PR.

Miguel Bakun, artista plástico paranaense, nasceu em Marechal Mallet em 28 de outubro de 1909. De origem ucraniana, um dos oito filhos de Pedro Bakun e Julia Marcionovicz. Dono de um reconhecido talento, torna-se um dos mais expressivos pintores da arte paranaense. Deixou um legado de obras, hoje acervos de importantes museus e de colecionadores. Faleceu em 14 de fevereiro de 1963.

Coordenadoria do Sistema Estadual de Museus

Secretaria de Estado da Cultura

Хлібороб № 417 (вересень 2009 р.)

Um dia com Bakun

Artista paranaense, que comemoraria 100 anos hoje, é relembrado com música, filme e exposição em museu virtual

Publicado em 27/10/2009 | Cristiano Castilho O Paraná foi a principal motivação para o artista paranaense Miguel Bakun. Pinheiros, cafezais, lagos e paisagens diversas ganhavam nova vida com sua paleta de cores quase invariável - que se tornou uma de suas características mais marcantes. Após 46 anos de sua morte - Bakun suicidou-se em 14 de fevereiro de 1963 -, o pintor e sua obra voltam dialogar com a capital do Paraná. A Se­­cre­­taria de Estado da Cultura (Seec), por meio da Coordenadoria do Sistema Estadual de Museus (Co­­sem), promove uma série de atividades para celebrar o centenário de nascimento do artista.

Os eventos começam às 10h30 de hoje, com uma solenidade póstuma no Cemitério Municipal de Curi­­tiba e visita ao túmulo do paranaense. O Coral da Paróquia Ucraíno também celebra uma missa em rito bizantino - Bakun nasceu em Mal­­let, no sul do estado, e era descendente de ucranianos.

Trajetória

Saiba mais sobre a vida e a obra de Miguel Bakun

1909 - Nasce em 28 de outubro, em Mallet, sul do Paraná.

De 1926 a 1930 - Aos 17 anos, alista-se na Escola de Aprendizes da Marinha, em Paranaguá. Em 1928, em estágio na Ilha de Villegaignon (RJ), conhece José Pancetti, então cabo da Marinha e pintor de convés. Os dois futuros artistas desenham juntos pequenos esboços. Devido a uma queda do alto do mastro do navio, recebe baixa e passa a receber pensão da Marinha. Muda-se para Curitiba, onde desenvolverá sua produção artística .

De 1931 a 1938 - Trabalha como fotógrafo ambulante, executa anúncios comerciais, letreiros e decorações de interiores. Dedica-se à pintura como autodidata. Em 1938, casa-se com Teresa Veneri, viúva de um militar, com três filhos de seu primeiro casamento.

1939 - Viaja para o Rio de Janeiro para tentar se estabelecer profissionalmente, onde reencontra Pancetti.

1940 - De volta a Curitiba, participa de ateliê coletivo cedido a vários artistas pela prefeitura, o que estimula sua produção. Desde então, passa a produzir intensamente e recebe inúmeros prêmios em salões estaduais e nacionais.

1963 - Angustiado e em depressão, suicida-se em 14 de fevereiro, aos 53 anos.

Ampliar imagem

"Marinha", de Miguel Bakun: artista utilizava pouca variação de cores

Para registrar eternamente a obra de um dos maiores artistas do expressionista, às 16 horas, na Casa Andrade Muricy, será lançado o Museu Virtual Miguel Bakun, vinculado à rede do Sistema Estadual de Museus do Paraná. Durante o evento, o grupo folclórico ucraniano Poltava apresenta um espetáculo musical com bandurista, instrumento típico eslavo. O museu pode ser acessado a partir do site http://www.cultura.pr.gov.br.

Eternização

Segundo Rosemeire Odahara Gra­­ça, coordenadora de projetos especiais da Seec, o espaço na internet servirá para popularizar o acesso às obras do pintor. "Com o museu virtual, vamos permitir que pessoas que não falem a língua portuguesa tenham acesso à obra de Bakun. Essa informação artística ultrapassa não só o território do Paraná, mas do Brasil e chega em um nível universal", explica Rosemeire.

Toda a fase de produção de Ba­­kun estará representada. O período áureo - décadas de 1940 e 1950 - será destaque e a divulgação via internet é um possível caminho para que mais telas sejam divulgadas ou até reencontradas. "Há obras espalhadas, com outros colecionadores particulares", diz a coordenadora, também professora da Faculdade de Artes do Paraná.

A inserção de parte da obra do artista em um museu virtual também garante, sob um aspecto, sua eternização. "Seria muito sério se acontecesse com o acervo de Bakun o que houve com a obra de Oiticica. Ele, [Hélio Oiticica] era um artista conceitual. O mais importante eram os esquemas de suas obras, suas ideias, do que propriamente sua execução. Se acontecer o mesmo com Bakun, por exemplo, perde-se toda a obra", compara a professora, referindo-se ao incêndio que destruiu, no último dia 17, quase a totalidade da obra do artista plástico carioca Hélio Oiticica (1937-1980). "Mesmo que algumas pessoas reclamem de alterações nas pinturas [como cores e escalas], é importante o registro digital", completa a professora.

E Bakun ainda vive. Em salas de aula, em museus, pesquisas e debates artísticos. Segundo Rose­mei­­re, se sua obra não exerce uma "influência física" aos no­­vos artistas paranaenses como fazem as do pintor norueguês radicado brasileiro Alfredo Andersen (1860-1935) e do artista ítalo-brasileiro Guido Viaro (1897-1971), está presente em dis­­cursos artísticos como o en­­con­­trado na obra da artista plásti­­ca Eliane Prolik.

Para terminar o "dia de Ba­­kun", ainda na Casa Andrade Mu­­ricy, às 18 horas, será exibido o mé­­dia-metragem O Autorretrato de Bakun (1984), dirigido e produzido por Sylvio Back. Após a projeção, de 43 minutos, o cineasta irá participar de um bate-papo com a plateia.

Serviço

Centenário do Nascimento de Miguel Bakun. Hoje, às 10h30: Solenidade Póstuma Cemitério Municipal de Curitiba (Praça Padre João Sotto Maior, s/n.°). Às 16 horas: apresentação Capela de Banduristas Fialka do Grupo Folclórico Poltava e lançamento do Museu Virtual Miguel Bakun. Casa Andrade Muricy (Al. Dr. Muricy, 915). Às 18 horas: exibição do filme O Autorretrato de Bakun.Casa Andrade Muricy (Al. Dr. Muricy, 915 - Centro). Todos os eventos têm entrada franca

Мігель Бакун – «бразильський Ван Гог» українського походження

Мігель Бакун - «бразильський Ван Гог» українського походження

Дідух Людмила кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу інноваційних досліджень НДІУ

Марина Бондаренко магістр культурології, секретар Українського Товариства Бразилії

Презентація книги Е. Пролік «Мігель Бакун: природа долі» з нагоди 100-річчя від дня народження художника

Мігель Бакун - «бразильський Ван Гог» українського походження

Висвітлення різноаспектної діяльності представників зарубіжного українства, які зробили вагомий внесок у розвиток світової культури, є одним із головних завдань сучасного українознавства і дає змогу всебічно розкрити зв'язки України та світового українства впродовж їх часо-просторового розвитку.
Про українську громаду в Бразилії до недавнього часу було відомо дуже мало, протягом десятиліть вона підтримувала доволі слабкі зв'язки з Україною. Це українське поселення є одним із територіально найвіддаленіших від нашої держави і одночасно одним із найближчих за духовністю, ментальністю, звичаями, традиціями, мовою. У Бразилії українці є однією з найстаріших етнічних груп. У цій країні навіть побутує термін «Бразилійська Україна». Він наповнений багатим змістом як для українців, так і для різноетнічних груп населення Бразилії [2]. За оцінками дослідників української імміграції, в Бразилії найбільше українців проживає у штаті Парана [1, 354]. Вони зробили найвагоміший внесок у соціально-економічний, політичний, громадсько-культурний розвиток цієї латиноамериканської країни.
Серед них - містичний художник М. Бакун, громадянин Бразилії українського походження, який вважав себе «спорідненим духом» із В. ван Гогом та був визнаний одним із найвидатніших бразильських художників ХХ ст. Його називають «бразильським Ван Гогом», тому що, як і видатний нідерландський постімпресіоніст, М. Бакун не мав можливості отримати професійну освіту художника, проте розробив власний неповторний стиль, в якому особливою рисою є вміння працювати з фарбою ніби скульптор, створюючи об'ємні зображення, використовуючи техніку імпасто, експериментуючи із мазком, залишаючи на фарбі сліди роботи пензля. Обидва художники шукали можливості звільнитись у мистецтві від тяжкого буденного життя і навчились створювати простір з уяви та творчої фантазії, обравши жовтий своїм улюбленим кольором, писали не просто пейзажі, а відображали емоції в картині. На жаль, як і відомий нідерландець, М. Бакун став популярним уже після смерті, коли його роботи було оцінено, і вони посіли достойне місце в галереях та музеях.
Народився М. Бакун  28 жовтня 1909 р. у м. Марешал Маллет (штат Парана) у сім'ї українських емігрантів. Батьки митця мігрували у Бразилію під час другого спалаху першої хвилі масової еміграції (1897-1907 роки). Тоді до Бразилії з Галичини за власний кошт виїхало понад тисячу родин. Більшість іммігрантів кінця ХІХ ст. облаштувалась у районі м. Прудентополіс, а також у південно-східній частині штату Парана та в північних районах сусіднього штату Санта Катаріна [1, 352].
М. Бакун отримав військову освіту, проте зустріч із митцем Ж. Пансетті пробудила у ньому бажання стати художником. У 1930 р. він переїхав до м. Курітіба, де працював фотографом і одночасно присвячував багато часу малюванню, а також на замовлення виготовляв вивіски та виконував внутрішнє оздоблення. Пізніше М. Бакун познайомився з художниками Г. Віаро та Ж. Б. Грофф. У 1939 р. у пошуках відповідного культурного оточення поїхав до м. Ріо-де-Жанейро, але в 1940 р. повернувся до м. Курітіба, де за сприяння мерії відкрив художню майстерню і запросив до співпраці знаних бразильських митців: А. Шав'єр, Лойо-Персіо, М. Лейте та Н. Превіді.
Найбільш плідними для майстра стали 50-і роки ХХ ст.: він створив велику кількість портретів, натюрмортів, морських та інших пейзажів. У    1960 р. М. Бакун звернувся до релігійної тематики, цікавиться абстракціонізмом. Художник брав участь у роботі Салону мистецтв штату Парана і був неодноразово нагороджений: у 1947 р. - премією за надбання, у 1948 р. - почесною премією, у 1949 р. - бронзовою медаллю, у 1950 р. - срібною медаллю, у 1951 р. та 1962 р. - персональними преміями, у 1963 р. - персональною виставкою. Роботи М. Бакуна неодноразово виставляли як у спільних із іншими художниками, так і в персональних експозиціях.
М. Бакуна вважають одним із піонерів сучасного образотворчого мистецтва в Бразилії і, зокрема, в штаті Парана, оскільки у своїй творчості він зміг поєднати експресіонізм, імпресіонізм, сюрреалізм тощо. Художнику, який не отримав відповідної академічної освіти, доводилось шукати свій стиль. Він (як і багато інших українців, що народились вже на території Бразилії, але не стали бразильцями за духом, не змогли змінитись) підсвідомо поєднав українське бачення життєвих реалій із бразильським світосприйняттям. Як і К. Малевич, М. Бакун розвиває культуру кольору і лінії, використовуючи їх якості для вирішення проблеми простору без застосування ілюзорної «повітряної перспективи». М. Бакун несвідомо приніс у бразильське мистецтво українські теми (природа, людина і земля, людина і природа, звичайні будинки тощо) та кольорову мелодійність. Митець працював, довіряючи своїй інтуїції та натхненню [5, 6].
       
На початку 1960-х років М. Бакун переживав складну фінансову скруту, страждав від важкої депресії і 14 лютого 1963 р., у віці 54 років, покінчив життя самогубством у своїй майстерні у м. Курітіба.
 Роботи М. Бакуна зберігаються в колекціях Музею Оскара Ніемайера, Музею мистецтв м. Курітіба, Музею сучасного мистецтва штату Парана, приватних колекціях [3]. Його іменем названо виставкову залу в Музеї Оскара Ніемайера.
Саме про цього українського бразильця, 100-літній ювілей якого відзначається цього року, написала свою книгу «Мігель Бакун: природа долі» Е. Пролік, відома художниця та мистецтвознавець із бразильського штату Парана. Презентація для широкої громадськості відбулася у липні 2009 р. у              м. Курітіба [4].
Книга є унікальним авторським дослідженням життя та творчості видатного живописця. У виданні також вміщено найповніший на сьогодні каталог репродукцій робіт М. Бакуна (відібрано понад 60 найважливіших полотен), а також подано низку статей про твори митця таких відомих бразильських художніх критиків, як Р. Бріто, А.Фрейтас та Н. Луз.
У книзі «Мігель Бакун: природа долі» Е. Пролік підкреслює сучасність творчості М. Бакуна, аналізує його художній стиль, особливість вибору і створення кольорів, використання технік нанесення олійних фарб на полотно, особливості створення кольорової просторової перспективи та композиційної побудови картин. Проводячи паралелі між життям та роботами майстра, дослідниця привертає увагу саме до художнього надбання М. Бакуна, а не до міфів, створених його сучасниками через подекуди дивну і незрозумілу поведінку живописця. Е. Пролік наголошує: «Роботи Мігеля Бакуна мають надзвичайну важливість за свою візуальну якість і поетичність, це скарб, який треба досліджувати і розкривати» [7, 9].

Література

1. Бондаренко М. Українська діаспора в Бразилії // Українознавство. - 2008. - № 2. - С. 351-356.
2. Сайт українців у Бразилії. - Електронний ресурс: http://ukrmova.mylivepage.com/
3. Соротюк В., Бондаренко М. Мігел Бакун. - Електронний ресурс: http://www.rcub.com.br/index.php?pag=detalhe&c... 
4. Cem Anos de Miguel Miguel Bakun: exposicao e lancamento de livro. - Електронний ресурс: http://cartunistasolda.blogspot.com/2009/06/cem-an...
5. Cores de Bakun // Gazeta do Povo. -  28/06/2009. - Електронний ресурс:
http://portal.rpc.com.br/gazetadopovo/cadernog/con...
6. Miguel Bakun - pintor Paranaense. - Електронний ресурс:
http://kalena-artedosultrazidasdaeuropa.blogspot.c...
7. Prolik  E. Miguel Bakun: a natureza do destino. - Curitiba, 2009. - 112 p.

стаття розміщена в журналі "Українознавство" № 3, 2009 р.
в Інтернеті на http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=1754

Miguel Bakun - museu virtual

Museu virtual - http://www.cultura.pr.gov.br/modules/conteudo/cont...

Colocar as obras do artista na internet foi o caminho encontrado pela COSEM para divulgar e facilitar o acesso do público geral ao trabalho e legado artístico de Miguel Bakun.

"Claro que não substituem um espaço museológico físico, mas complementam, apoiam a área da museologia por divulgar acervos e contribuir para o conhecimento", explica Eliana Réboli, coordenadora da COSEM.

Os trabalhos que estarão em exposição na internet tiveram curadoria da equipe da própria COSEM, por intermédio de uma grande pesquisa bibliográfica em conjunto com grupos de estudos do Museu de Arte Contemporânea do Paraná (MAC). "O Museu será sempre alimentado com outras obras e dados sobre Bakun", garante Eliana.

http://www.parana-online.com.br/editoria/almanaque...