Йосип Мартинець

Йосип Мартинець

(02.02.1903, м.Львів, Україна - 23.02.1989, м.Курітіба, Бразилія)

громадянин Бразилії українського походження

Освіта та професійна діяльність:

Народився в львівській родині Йосипа та Аделії Мартинець, але в 1912 р. разом з батьками переїхав до Бразилії.  В 1914 р. отримав гуманітарну та філософську освіту в Семінарії м.Курітіба (штат Парана, Бразилія).

В 1922 р. повернувся до України, де в 1923-1924 рр. навчався в Василіянському Новіціяті м.Ужгород.

В 1925-1927 рр. перебував в Римі (Італія), де вивчав теологію в Папському Грегоріанському університеті (докторат за напрямом „Догматична теологія"), склав довічні обіти 9 жовтня 1927 р.

1 січня 1928 р. отримав свячення від Владики грецького Папандопулус, повернувся на Закарпаття і був керівником василіянської освіти в с.Малий Березний, освітнього інтернату для отців-василіян м.Ужгород, редагував „Благовісник" та „Місіонар", був обраний Консультором василіянської провінції.

В 1935 р. повернувся до Бразилії прийняв бразильське громадянство і очолив редакцію україномовної газети василіян „Праця", став одним із засновників Семінарії Св. Йосипа м.Прудентополіс (штат Курітіба), сприяв створенню культурної групи „Самоосвітний" та газети „Самоосвітник", викладав теологію в м.Ірасема (штат Санта-Катаріна).

Після смерті о. Марсіано Шкірпан, ЧСВВ, в 1939 р. Йосип Мартинець був призначений помічником протоігумена Провінції Св. Йосипа отців василіян в Бразилії. В 1948 р. був обраний Протоігуменом  цієї василіянської провінції.

В 1953 р. о. Йосип Мартинець повернувся до Риму для виконання обов'язків протоконсультора Василіянського чину. Також він був призначений ректором Папського Коледжу Св.Йосафата, брав участь в роботі Біблійної комісії, яка займалась перекладом і редагуванням повної версії Біблії української мови.

10 травня 1958 р. Папа Іоанн ХХІІІ призначив Владику Йосипа Романа  Мартинця, ЧСВВ, Титулярним Єпископом помічником Кардинала Владики Жайме де Барош Камара, який на той час очолював католиків східного обряду в Бразилії. 15 серпня 1958 р. Йосип Мартинець отримав єпископські свячення в Римі і розпочав свою єпископську діяльність в м.Курітіба (Бразилія).

30 травня 1962 р. Папа Іоанн ХХІІІ призначив Владику Йосипа апостольським адміністратором.

29 листопада 1971 р. Папа Павло VI створив Єпархію Св. Івана Хрестителя з осередком в м.Курітіба (штат Парана, Бразилія) і її першим Єпископом був обраний Владика Йосип Роман Мартинець, ЧСВВ. До цієї єпархії стали відноситись осередки католицької віри українського обряду мм. Курітіба, Марінга, Лондріна та Каскавел в штаті Парана, в мм. Жоінвіль та Касатор в штаті Санта-Катаріна. 29 липня 1972 р. в Соборі Св. Івана Хрестителя м.Курітіба відбулось офіційне висвячення Єпископа Йосипа.

10 травня 1978 р. Єпископ Йосип Роман Мартинець, ЧСВВ, складає свої повноваження, які перебирає на себе Єпископ Курітібський Єврем Василь Кривий. Після цього Владика Йосип редагує україномовний журнал васильянських студентів „Цвіркун", викладає українську мову та літературу в васильянській семінарії м.Курітіба.

Характеристика:

Діяльність Владики Йосипа Мартинця на теренах Бразилії, де українська громада пережила багато страждань, але не відвернулась від своєї віри, традиції та культури, мала визначне значення для формування єпархії Української католицької церкви Бразилії.

Спочатку українці, які сповідували католицьку віру, відносились до загальної католицької єпархії м.Курітіба. В 1926 р. була сформована додаткова єпархія м.Понта-Гросса, яку очолив Владика Антоніо Маззаротто і створив три парафії для українців в мм. Прудентополіс, Маллет та Іваї. Таким чином до 1952 р. українська католицька церква була під керівництвом католицьких Єпископів мм. Курітіба та Понта-Гросса.

22 лютого 1952 р. за волею Папи Пія ХІІ утворилась єпархія католиків східного обряду Бразилії, яку очолив Кардинал м.Ріо-де-Жанейро, Його Святість Владика Жайме де Баррош Камара.

10 травня 1958 р. Папа Іоанн ХХІІІ призначив Титулярним Єпископом, помічником Кардинала, Йосипа Мартинця, який розпочав свою єпископську діяльність в м.Курітіба (Бразилія). Громада із захопленням сприйняла вістку про призначення Йосипа Мартинця. Він віддано виконував свій обов'язок, постійно відвідував різні парафії та спільноти. Владика багато уваги приділяв створенню єпархії української католицької церкви.

29 листопада 1971 р. Папа Павло VI створив Єпархію Св. Івана Хрестителя з осередком в м.Курітіба (штат Парана, Бразилія) і її першим Єпископом був обраний Владика Йосип Роман Мартинець, ЧСВВ. До цієї єпархії стали відноситись католицькі парафії українського обряду мм. Курітіба, Марінга, Лондріна та Каскавел в штаті Парана, мм. Жоінвіль та Касатор в штаті Санта-Катаріна. 29 липня 1972 р. в Соборі Св. Івана Хрестителя м.Курітіба відбулось офіційне висвячення Єпископа Йосипа.

10 травня 1978 р. Єпископ Йосип Роман Мартинець, ЧСВВ, складає повноваження, які перебирає на себе Єпископ Курітібський Єврем Василь Кривий. Після цього Владика Йосип редагує україномовний журнал васильянських студентів „Цвіркун", викладає українську мову та літературу в васильянській семінарії м.Курітіба.

Йосип Мартинець був для українців Бразилії зразком для наслідування. Він активно підтримував українські традиції своїх прихожан (в Бразилії був редактором однієї з найстарших в Бразилії україномовних газет „Праця", став одним із засновників Семінарії Св. Йосипа м.Прудентополіс, сприяв створенню культурної групи „Самоосвітний" та газети „Самоосвітник"), сприяв збереженню української мови в громаді (в Бразилії викладав теологію, українську мову та літературу), вів гідне духовне життя, завжди був простою, невимогливою в побуті людиною. У зв'язку із важкою хворобою в кінці життя Йосип Мартинець переніс багато мук, але продовжував молитись і бути шанованою людиною. Його посмішка світилась впевненістю і любов'ю.

Інформацію подано єпископом Української католицької Церкви Бразилії Владикою Володимиром Ковбичем,

переклад та редагування - Марини Бондаренко