Це мій Щоденник (Журнал/Блог). Ви можете залишити свої коментарі відносно моїх записів. В деяких групах дозволено додавати записи усім відвідувачам сайту.
В 2009 р. Україна відзначатиме 200-річчя від дня народження Миколи Васильовича Гоголя.
ВСІ КАДРИ У ФІЛЬМІ "ДОРОГИ ГОГОЛЯ" - З МІСЦЬ, ДЕ СТУПАЛА НОГА ГОГОЛЯ І СТРАЖДАЛА ЙОГО ДУША КИЇВ, 6 квітня 2009. /Валентина Пащенко - УКРІНФОРМ/. Прем'єрний показ трисерійного документального фільму "Дороги Гоголя" відбувся 2-4 квітня на Першому Національному телеканалі. Стрічка створена Полтавською обласною державною телерадіокомпанією "Лтава". Автори: сценарист і ведуча - професор Полтавського державного педагогічного університету Ольга Ніколенко, режисери - Дмитро Старіков та Наталія Іванченко. "Це наш внесок у відзначення визначної події світового масштабу - 200-річчя від дня народження Миколи Васильовича Гоголя. Фільм для нас надзвичайно відповідальний ще і тому, що Гоголь народився на Полтавщині", - зазначив генеральний продюсер фільму, генеральний директор Полтавської ОДТРК "Лтава" Микола Ляпаненко. Мета фільму - показати справжнього Гоголя, донести розуміння того, що він є українським письменником, який писав російською мовою, наголосив він. "На відміну від багатьох примітивних, поверхових потрактувань постаті і творчості письменника у ЗМІ та на телебаченні, ми намагалися передати, наскільки велике, неосяжне явище - Микола Гоголь. І, судячи з оцінок науковців Інституту світової літератури, нам це вдалося", - сказав Микола Ляпаненко. Він уточнив, що, окрім Інституту світової літератури ім.Горького в Москві, стрічку було презентовано на Міжнародній конференції "ІХ Гоголівські читання", що проходила в Полтаві, ІХ Міжнародному форумі русистів в Алушті, що зібрав науковців з України, Росії, Грузії, Румунії, Польщі. "Особливість фільму "Дорогами Гоголя" в тому, що він побудований не на сучасних трактуваннях, не на журналістських есе, а на фактах, спогадах, листах і висловлюваннях самого Миколи Васильовича Гоголя. І тому це є документальна правда, без містики", - підкреслила режисер, виконавчий продюсер Наталія Іванченко. "Мені приємно, що наша інформація абсолютно співпала з фільмом Леоніда Парфьонова. Але у нас різні завдання, і наше полягало в тому, щоб зробити фільм пізнавальним, корисним для молодого покоління. Він дає можливість школярам, студентам осягнути непересічну постать Гоголя", - сказала вона. Фільм включає в себе елементи ігрового кіно. З метою зробити його емоційним у стрічку ввели постать самого письменника у виконанні актора Полтавського музично-драматичного театру ім.М.В.Гоголя Богдана Чернявського. Як ішлося на прес-конференції, робота над фільмом тривала 1,5 року, його знято на позабюджетні кошти - на замовлення Полтавської обласної держадміністрації. Зйомки проходили не лише в Україні, а й у Петербурзі, Москві, країнах Європи - Австрії, Італії, Франції. "Ми були у всіх храмах Москви, де Гоголь молився, у всіх будівлях, де він жив, і всі кадри у фільмі - з місць, де реально ступала нога Гоголя і де страждала його душа", - підкреслила Наталія Іванченко. репортаж ТСН про те, що у Києві тривають зйомки фільму "Гоголь. Найближчий". http://tsn.ua/ua/bin/video.php?media_id=110698&sec... Андрій Кончаловський про Гоголя (російською мовою) УКРАЇНСЬКІ ЖУРНАЛІСТИ ВІДЗНАЧИЛИ 200-РІЧЧЯ ГЕНІАЛЬНОГО ПИСЬМЕННИКА ТЕЛЕВІЗІЙНИМ ФІЛЬМОМ "ДОРОГИ ГОГОЛЯ" ПОЛТАВА, 11 лютого 2009 р. (Людмила Татаринова – УКРІНФОРМ). Життя автора геніальних творів - «Вечорів на хуторі поблизу Діканьки», «Шинелі», «Ревізора» - документально розглянули журналісти Полтавської державної телерадіокомпанії «Лтава». До 200-річчя Миколи Васильовича Гоголя вони завершили роботу над трисерійним телевізійним фільмом «Дороги Гоголя», повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу. За жанром – це документальна стрічка з елементами ігрового кіно. Зйомки серіалу розпочалися навесні минулого року. Вони проходили в Україні, в Росії, в країнах Європи - там, де жив і працював письменник. Сюжет фільму побудований на історичних фактах, документах - листах і спогадах сучасників письменника і самого Гоголя. На території заповідника-музею М.В. Гоголя в селі Гоголеве Шишацького району телестудії Москви, Києва, Лондона провели зйомки науково-документальних фільмів „Гоголь. Ближайший”, „Реабилитированный Гоголь”. У рамках спільного проекту телестудії „Місто” і управління культури Полтавського міськвиконкому „Це моя історія – Полтава” створено відеофільм „Гоголівськими місцями Полтавщини”, а ОДТРК „Лтава” завершила зйомки документального телевізійного фільму „Дороги Гоголя”.
скачати аудіо запис твору Гоголя "Ніч перед Різдвом" (українською мовою) Gogol'_Mykola_-_Nich_pered_rizdvom_WMA.rar File Size: 41.15 MB http://www.mediafire.com/?qmt5gjssomz скачати аудіо запис твору Гоголя "Тарас Бульба" http://rapidshare.com/files/146730438/Gogol__Mykol... | 209715 KB http://rapidshare.com/files/146722537/Gogol__Mykol... | 61724 KB
Портрети Гоголя відомих художників Портрети Гоголя невідомих художників Портрети Гоголя з друзями http://gogol.boom.ru/portret/portret.htm
За творами Гоголя писали музику наступні композитори: Микола Римский-Корсаков (рос. композитор, 1844-1908) - опера "Майская ночь" (скачати в МР3 - http://mp3forum.com.ua/out.php?url=http://musicmp3... , Оркестр та Хор Великого Театра, 1955, ноти в PDF з - http://imslp.org/wiki/May_Night_%28Rimsky-Korsakov... в 3-х діях; лібретто композитора за повістю Гоголя "Майська ніч". Перше виконання: Петербург, 1880 року. - опера "Ноч перед Рождеством" (скачати в МР3 - http://musicmp3.spb.ru/album/31726/opera_nochj_per... , Оркестр та хор Всесоюзного Радіо, 1947, ноти в PDF з - http://imslp.org/wiki/Christmas_Eve_%28Rimsky-Kors... опера - бувальщина-колядка в 4-х актах (9 картинах); лібретто композитора за повістю Гоголя "Ніч перед Різдвом". Перше виконання: Петербург, 1895 року. Модест Мусоргский (рос. композитор, 1839-1881) - опера "Сорочинская ярмарка" (скачати MP3 з http://musicmp3.spb.ru/album/31568/opera_sorochins... , AMT Chorus&Orchestra, 1983; ноти в PDF з - http://imslp.org/wiki/Sorochinsky_Fair_%28Mussorgs... в 3-х діях, 4-х картинах. Лібретто на основі одноіменної повісті М.Гоголя. Мусоргский писав оперу в 1874-1880 роках, але так і не закінчив. Над завершенням працювали декілька композиторів. Опера вперше завершена Ц.А.Кюі. Над оперой також працювали А.К.Лядов, В.Я.Шебалин та інші. Видання П.Ламма и В.Я.Шебалина (1931) стало стандартним в СРСР. - незакінчена опера "Женитьба" за комедією Гоголя "Одруження" (1868) Дмитро Шостакович (рос. композитор) - вокальний твір - сцени за пьєсою М.Гоголя "Гравці" (скачати з http://musicmp3.spb.ru/album/37288/igroki_soch_63_... , "Игроки", соч. 63, Оркестр Ленинградской филармонии, дир. Г. Рождественский, 1978) - опера "Нос" (скачати з http://musicmp3.spb.ru/album/37287/opera_nos_kamer... , Камерный оркестр Государственного академического Большого Театра, дир. Г. Рождественский, 1975) Петро Чайковский (рос. композитор) - опера "Черевички" (скачати з http://musicmp3.spb.ru/album/31936/opera_cherevich... , Оркестр та Хор Великого Театра, 1948) Родион Щедрин (рад. композитор, нар. 1932) - опера "Мертвые души" (1979 р.), лібрето композитора за поемою Гоголя "Мертві душі", "оперні сцени за поемою Гоголя" в 3-х діях (за визначенням автора) Микола Лисенко (укр. композитор, 1842-1912) - опера "Різдвяна ніч" (лібр. М.Старицького за повістю М.Гоголя, 1873), - опера "Утоплена" (лібр. М.Старицького за повістю М.Гоголя «Майська ніч», 1883), (ХТО ПІДКАЖЕ ДЕ ЗНАЙТИ В ІНТЕРНЕТІ?) - опера "Тарас Бульба" (лібр. М.Старицького за повістю М.Гоголя, 1890), Солисты, хор и оркестр Государственного театра оперы и балета УССР Дирижёр К. Симеонов, Запись 1972 г. Качество записи: mp3, 44,1 kHz, 192 Kb/s http://www.intoclassics.net/news/2008-02-08-795 Сергій Потоцький (рад. композитор, 1883-1958) - музика до фільму "Майская ночь, или Утопленница" 1952 http://www.youtube.com/watch?v=PDZloB6jjcY Leos Janacek Яначек - Рапсодия для оркестра "Тарас Бульба", Кливлендский оркестр, Дирижер - Кристофер фон Донаньи http://www.intoclassics.net/news/2008-07-24-1166 Константин Меладзе музика до мюзиклів "Вечори на хуторі поблизу Диканьки" (2002), "Сорочинська ярмарка" (2004) А.Филиппенко музика до фільму "Ночь перед Рождеством" (1961) далі буде...
1909 - «Вий» (німе кіно). Режисер - Василий Гончаров. 1909 - "Женитьба" 1909 - "Мертвые души" 1909 - "Тарас Бульба" 1913 - «Страшная месть» (німий фільм). Режиссер Владислав Старевич. 1913 - «Ночь перед Рождеством» (німий фильм). Режиссер Владислав Старевич. 1915 - "Портрет" http://www.youtube.com/watch?v=EmE14o-fJAs 1916 - "Вий" 1926 - «Шинель». Режиссеры Григорий Козинцев и Леонид Трауберг, автор сценарію - Юрий Тынянов. Кінокомпанія - «Ленфильм». http://www.youtube.com/watch?v=igIJNLcjIr8 1937 - «Женитьба». Режисери - Эраст Гарин и Хеся Локшина. Кінокомпанія - «Ленфильм». 1939 - "Сорочинський ярмарок" Жанр: комедія, мюзикл, Країна: СРСР, Кіностудія / кінокомпанія: Київська кіностудія, Режисер: Микола Екк, Актори: Валентина Івашова, Констянтин Короткевич, Антон Дунайський, Варвара Чайка, Франц Головацький, Тетяна Баришева Сюжет: Модест Мусоргський так і не закінчив оперу "Сорочинський ярмарок". Правда, після смерті композитора друзі постаралися дописати її, але однаково вона довго порошилася в архівах, поки її не закінчив радянський композитор Віссаріон Шебалін. Його сучасникові Рябову вдалося полегшити жанр до оперети. У 1939 році на Київській кіностудії (пізніше - ім. О. Довженка) талановитим режисером Миколою Екком було знято художній фільм. Цей фільм став першою українською ігровою кінострічкою, яка була знята у повноколірному варіанті. Головна сюжетна лінія фільму розвивається за наступним сценарієм: На ярмарку в Сорочинцях веселий парубок Грицько зустрічає свою кохану, красуню Парасю. З допомогою спритного цигана, який налякав увесь ярмарковий люд "чортом у червоній свитці", Грицькові вдалося подолати опір сварливою Парасиної мачухи й вона дала згоду на шлюб молодих. скачати весь фільм УКРАЇНСЬКОЮ мовою можна з http://film.arjlover.net/film/ 1941 - «Как поссорился Иван Иванович с Иваном Никифоровичем». Режиссер А. Мазур. 1951 - «Ночь перед Рождеством» (анимация). Режиссеры Валентина и Зинаида Брумберг. 1952 - «Ревизор». Режиссер Владимир Петров. 1952 - «Майская ночь, или Утопленница». російською мовою. Жанр - містика, казка. Режисер - Александр Роу. Композитор - Сергей Потоцкий. Кінокомпанія - "Киностудия им.М.Горького". Країна - СРСР. скачати весь фільм можна з http://film.arjlover.net/film/ 1953 - "Ревизор" 1959 - «Шинель». Режисер -Алексей Баталов. Кінокомпанія - «Ленфильм». 1960 - "Мертвые души" 1961 - «Вечера на хуторе близ Диканьки. Ночь перед Рождеством». російською мовою. Режиссер Александр Роу. скачати весь фільм можна на http://film.arjlover.net/film/ 1962 - "Taras Bulba" Виробництво США-Югославія, зйомки відбувались в Аргентині Cast: Taras Bulba - Yul Brynner, Andrei Bulba - Tony Curtis, Ostap Bulba - Perry Lopez 1967 - «Вий». російською мовою. Режисери -Константин Ершов, Георгий Кропачев. Художній керівник - Александр Птушко. скачати весь фільм можна на http://film.arjlover.net/film/ 1977 - «Нос». Режисер - Ролан Быков. 1977 - «Женитьба». Режисер - Виталий Мельников. Кінокомпанія - «Ленфильм». 1977 - «Инкогнито из Петербурга». Режисер - Леонид Гайдай. 1984 - "Мёртвые души" 1996 - "Ревизор" 2002 - "Вечера на хуторе близ Диканьки" Новорічний мюзикл, Автор сценарію: Антон Фрідлянд, Режисер: Семен Горов, Художник по костюмах: Анжела Лисиця, Композитор і поет: Костянтин Меладзе, Вакула: Олег Скрипка, Оксана: Ані Лорак, Чорт: Філіп Кіркоров, Солоха: Лоліта Мілявська, Імператриця: Лідія Федосєєва-Шукшина, Княжна: Таісія Повалій, Подруги Оксани: Олена Вінницька, Надія Грановська (дует Віа Гра), Сільська пліткарка: Ольга Сумська, Сердючка: Андрій Данилко, Чуб: Анатолій Дяченко, Друзі вакули: Олександр Пономарьов, Андрій Кузьменко, Дяк: Віталій Линецький, Голова: Юрій Мажуга, Панас: Володимир Горянський, Свербигуз: Віктор Цекало, Пацюк: Віктор Степанов, Запорожці: учасники гурту В.В. скачати весь мюзикл можна з http://www.share.net.ua/forum/index.php?showtopic=... 2004 - "Сорочінська ярмарка" мюзикл, герої розмовляють російською та українською мовами 2006 - "Ведьма" 2007 - «Вий». Режисер - Олег Степченко. 2009 - "Вий" виробництво: Rospofilm, Step by Step Film Production (c) 2009 - "Тарас Бульба" Тарас Бульба (телесериал) статті за темою: Невероятный Гоголь http://www.kp.ru/daily/24072.5/310039/
Український світ Миколи Гоголя як джерело формування духовної культури молоді Юрій Єлісовенко, Олена Кавунник В історії української національної культури чільне місце посідає постать Миколи Васильовича Гоголя. Великий українець не лише по крові, а й по духу, він органічно і колоритно живописав рідну землю і народ. Саме тому нинішньому й прийдешньому поколінням Гоголь слугує зразком сили національного коріння людини, непоборного духовного зв’язку з Батьківщиною та кращих патріотичних почувань, самобутньо втілених письменником у своїй літературній творчості. Національний зміст мистецької спадщини М.В. Гоголя, є цілком очевидним, і щоб там не твердили русофіли, її українознавчий характер поза будь-якими сумнівами, а тому театральна й акторська, фольклористична й історико-публіцистична, епістолярна спадщина Миколи Гоголя потребують подальшого дослідження з позицій українознавства. Хоча тут є і певні педагогічні аспекти – як загально педагогічні, так і методичні, літературо-мистецтвознавчі тощо. Зрозуміло, що вивчення сучасною молоддю мистецької спадщини Миколи Гоголя має величезний педагогічний вплив. Адже 150 років поспіль його твори продовжують відкривати глибину української душі, чарівний світ рідної природи, національний колорит українського характеру, велич людської особистості. Прекрасним свідченням цьому є вислів Миколи Гоголя: "Розум іде наперед, коли йдуть наперед усі моральні сили в людині". Його актуальність безперечна на сучасному етапі розвитку національної культури, мистецтва, освіти, українознавства – важливих чинників формування й виховання у молодого покоління нового мислення, національної самосвідомості, культури, як способу реалізації людської суті. Їх значущість підтверджується процесами відродження національної історії та культури, серед яких велична постать Миколи Гоголя повинна висвітитись повноправно, глибоко й об’ємно, тому що це був митець, який жив Україною, знав "Малоросію, як свої п’ять пальців" (Орест Сомов). Саме національна стихія, народні звичаї, традиції, історія та фольклор українців стали основою творчого стилю й мистецької своєрідності Миколи Гоголя. Показовим є вислів письменника: "справжня народність полягає не в описах костюмів, а в самому дусі народу". Цей дух Гоголь відчував серцем і душею в українських народних піснях, які любив із дитинства і до останніх років життя. І тільки знавець душі української може висловитися: "Моя радість, життя моє, пісні, як я вас люблю". Своїм змістом ці слова М.Гоголя перегукуються з думками письменника ХХ століття Б.Олійника, який зазначав, що "пісня – прикметна ознака нашого національного профілю. Ми вбереглися завдяки пісні". За свідченням науковців, Микола Гоголь не тільки знав багато пісень, збірок фольклористів того періоду, але й сам записував їх, залишивши нам понад 1000 пісенних зразків. На його думку: "ніщо не може бути сильніше народної музики", – тим самим сприяючи становленню таких принципів сучасної національної освіти, як природовідповідність і культуровідповідність. Адже активне пізнання культури й мистецтва рідного краю, його звичаїв, традицій і обрядів у дитинстві та в роки навчання у Ніжинській гімназії Вищих наук у подальшому стали джерелом його різноманітної фольклористичної, літературознавчої, театральної, мистецької діяльності. Дослідник П.Голубенко зазначає, що "вплив української пісні виразно позначився у творах Гоголя", образи парубків та дівчат та їхні розмови відтворюються Гоголем дуже часто в стилі українських ліричних пісень" [1, 274]. Безперечно, Микола Гоголь як дивовижна творча особистість, в якій органічно взаємодіяли талант мистецтвознавця й письменника, театрального драматурга й історика, актора й фольклориста, лишає нащадкам ще одну грань свого таланту – музичну. Йдеться не лише про наявність у нього музичних здібностей: почуття ритму, музичного слуху, голосу, пам’яті, але й розуміння та відчуття ним музики, що зародилися у батьківській родині, набули розквіту у Ніжинський період навчання в Гімназії (уроки музики й театральні вистави в якій сприяли формуванню музичних смаків майбутнього письменника, актора й драматурга). І з часом, сприйняття музики слова, мовно-інтонаційної основи літературного тексту, так само як необхідність її звучання у театральній дії, акторській грі для Миколи Гоголя стають непорушними. Прикладом знання ним музичних жанрів були його листи з Німеччини, Франції, Італії, в яких відчувається емоційно забарвлене захоплення Гоголя-глядача італійською оперою. Прикладом слугує лист М.Гоголя до свого друга, видатного актора Михайла Щепкіна, в якому він порівнює театр із симфонією, оскільки "повна узгодженість виконання всіх ролей надає виставі характеру оркестрового виконання симфонії" [2, 242]. Для досягнення відповідної мети у театральній виставі Микола Гоголь користується певним арсеналом музичної термінології "фальшивий звук", "колективне виконання музичного твору", "досконале узгодження всіх частин між собою, які можна почути у музичному оркестрі". Підтвердженням провідної ролі музичного мистецтва у розвитку театрального стає думка М.В. Гоголя про наявність хоровождя – "першого актора, що очолює свій творчий колектив – хор" [3, 559]. У свою чергу, розуміючи театр як кафедру, з якої можна зробити багато добра, Гоголь передбачає, "яку оперу, яку музику можна створити з наших народних мотивів". Тим самим він підкреслює значимість народної пісні, бо вона – "це народна історія, жива, яскрава, насичена фарбами, правдою, що виявляє все життя народу" [1, 274]. Ці думки Миколи Гоголя виявилися пророчими для композиторів другої половини ХІХ і всього ХХ століття, які зверталися до самобутніх гоголівських оповідань, повістей з бажанням увічнити в музиці геніально створені письменником образи, характери, природу, обрядові дійства. Таким чином, літературна спадщина М.В. Гоголя слугувала формуванню принципу культуровідповідності, а пізнання й популяризація на театральних сценах цих творів – одна з цікавих галузей українського музикознавства, яку можна виокремити у тему "Музична Гоголіана". Так, дослідники звертають увагу на єдність творчих принципів М.В. Гоголя та М.В. Лисенка в роботі з фольклором, як "широке використання письменником зворотів, метафор та порівнянь, запозичених безпосередньо з народної мови, по-друге, створення музики композитором на основі мелодійних, ладотональних й метроритмічних особливостей фольклору, включаючи думний епос" [4, 249]. У свою чергу Гоголівські сюжети "Ніч проти Різдва", "Майська ніч", "Тарас Бульба" сприяли формуванню у творчості українських композиторів ХІХ століття таких оперних жанрів у національній музиці, як лірико-комічна "Різдвяна ніч", казково-фантастична "Утоплена", народна музична драма "Тарас Бульба" композитора М.В. Лисенка. До повісті "Тарас Бульба" звертається П.П.Сокальський, залишивши нащадкам оперу "Осада Дубно", а російський композитора М.П. Мусоргський, безмежно закоханий в Україну, створює геніальний "Сорочинський ярмарок"; "Ніч проти різдва" написана М.А.Римським-Корсаковим, а комічно-фантастична "Коваль Вакула" створена П.І.Чайковським. У ХХ столітті до гоголівських сюжетів звертаються українські композитори Я.Ярославенко ("Відьма" 1922 рік), М.Вериковський (опера "Вій" 1946 рік), О.Рябов (оперети "Сорочинський ярмарок", "Майська ніч"), Л.Грабовський (симфонія-легенда "Ніч на Івана Купала", 1978 р.), В.Губаренко (опера-балет "Вій", 1980 р.), Є.Станкович (фольк-опера "Квіт папороті", 1979 р.). Шедевром сучасного світового оперного мистецтва 90-х років ХХ століття визнана фольк-опера Є.Станковича "Квіт папороті". Створена на замовлення митців культури Франції, що прагнули ознайомитися з національним мистецтвом України, вона стала вагомим внеском у розуміння невичерпних скарбниць народного генія. Поряд з оповіданням М.Гоголя "Ніч проти Івана Купала", фольк-опера "Квіт папороті" Є.Станковича вражає достовірністю втілення особливостей купальського обряду. Спільним в оповіданні письменника й фольк-опері композитора є втілення широкої гами емоційних переживань: зображення таємничо-фантастичних образів, нечистої сили у М.Гоголя та "Відьомських" і "Чортячих" купало у Е.Станковича, почуттів особистості (трагічна сфера в пісні Русалки "Ой, глибокий колодязю") і ліричного настрою в хорових номерах "Ой, молодая, молодице", "Кругом Мариноньки", що символізують красу й силу молодості. Таким чином, простежується спадковість традицій творчої інтелігенції ХІХ і ХХ століть у роботі з фольклорним матеріалом – через його осмислення розкрити психологію народного свята, під час якого в учасників формується емоційно-психологічний стан єдності з природою, розуміння її величі, краси й вічності. Отже, розділені більш ніж сторічною відстанню в житті, ці митці об’єднані в історико-соціальному вимірі почуттям любові до України, її культури і мистецтва. Образно-емоційна палітра твору М.Гоголя геніально відчута в фольк-опері Є.Станковича слугує головному – пізнанню особливостей та краси одного з цікавих народних обрядів українців. Яскравим підтвердженням наведеного стають виконання фрагментів з ІІ дії фольк-опери "Квіт папороті" хоровими колективами з Ніжина – міста навчання М.Гоголя. Молодіжний хор "Світич" Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя достойно продовжує сценічне життя фольк-опери (ІІ дія) завдяки її першому виконавцю – народному академічному заслуженому хору імені Григорія Верьовки. Очолюваний академіком, народним артистом України А.Т.Авдієвським, цей унікальний хоровий колектив з його досконалою манерою гуртового співу й величезним досвідом фольклороно-сценічного життя не тільки познайомив світ із "Людськими Купалами" фольк-опери "Квіт папороті", але й запалив чарівним вогником купала як дорослий хор "Світич", так і дитячий зразковий хор "Сяйво" ніжинської музичної школи. "Русальські Купала" з другої дії опери приваблюють юних музикантів таємничістю гармонійних звучань, динамічністю, емоційністю фольклорних наспівів "Ой купала на Івана", шумовими ефектами симфонічної партитури, яка на думку музикознавців відповідає сучасній композиторській техніці. Отже, мова йде не тільки про успішне виконання складної вокально-хорової партитури юними музикантами, але й про чарівний, самобутній світ музики композитора Є.Станковича, суголосні художньо-поетичному світові письменника М.Гоголя. Безперечно, М.В.Гоголь – "чарівник іскристого сміху й великий письменник від природи, поет щастя і царствений фантаст" [1, 318] зміг надихнути музикантів до створення такої кількості різножанрових творів. Тому музично-поетичний світ М.Гоголя стає для нас джерелом формування духовної культури студентської молоді, сприяє пізнанню нащадками народних обрядів і традицій українців, розумінню самих себе, свого коріння, свого призначення у цьому житті. На думку дослідника П.Голубенка, "гуманізм Гоголя є невід’ємним елементом його української природи і світогляду. Недарма Т.Г. Шевченко так високо оцінював М.В. Гоголя саме за його сердечність і любов до людини" [1, 311]. Своєю багатогранною мистецькою і публіцистичною творчістю М.В.Гоголь збагачує українознавчу спадщину народу, нагадуючи молоді народну мудрість: "Хто не знає свого минулого, не має й майбутнього". Бажання Миколи Гоголя увіковічнити у своїй різноманітній мистецькій діяльності рідну Україну, її славних синів і дочок дає нам право визначити його як одного із яскравих просвітителів українського народу. Його творча спадщина базується на українознавчих засадах, постаючи животворним джерелом формування духовної культури молоді. Література Голубенко П.І. Україна і Росія у світлі культурних взаємин. – Київ: Вид-во "Дніпро", 1993. – С.274. Гоголь Н.В. Полное собрание сочинений. – Изд. АН СРСР, 1952. – Т.ІІІ. – С.242. Гоголь Н.В. Полное собрание сочинений. – Изд. АН СРСР, 1952. – Т.ІХ. – С.559. Українська художня культура / За ред. Лисенка І.Ф. – К.: Либідь, 1996. – 249 с. Кононенко П.П. „Свою Україну любіть..." – К., 1996. – 224 с. Кононенко П.П., Кононенко Т.П. Освіта ХХІ століття: філософія родинності. – К., 2001. – 240 с. Єлісовенко Ю.П. Вітчизняний театр ХІХ століття у ракурсі історичного аналізу // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Випуск ІV–V. – Зб. наук. праць: У 2-х частинах. – Ч.І. – К., 2000. – С.145–153. Джерело: http://www.rius.kiev.ua/journal/5/yelisovenko
"Вий" "Ночь перед Рождеством" повну версію мільтфільмів російською мовою можна скачати з сайту http://multiki.arjlover.net/multiki/ "Нос майора" російською мовою, Школа-студія "ШАР", 1997., за мотивами творів М.Гоголя, В.Хлебникова и Д.Хармса. Pежисер: Михаил Лисовой, Cценарист: Михаил Лисовой, Xудожник: Михаил Лисовой, Aніматор: Михаил Лисовой, Oператор: Дмитрий Наумов, Продюсер: Александр Герасимов, Директор: Владимир Наумов, Звукооператор: Владимир Орел, Сергей Карпов можна подивитись на http://www.youtube.com/watch?v=687s7lPNLL0
УКРАЇНА ХОЧЕ ВИКУПИТИ РУКОПИСНУ КОПІЮ ДРУГОГО ТОМУ "МЕРТВИХ ДУШ", СТВЕРДЖУЄ ВЛАСНИК РАРИТЕТУ ЗІ США КИЇВ, 9 квітня 2009. (УКРІНФОРМ). Колекціонер із Флориди Тимур Абдуллаєв, власник, імовірно, найповнішої за змістом рукописної копії другого тому поеми Миколи Гоголя "Мертві душі", стверджує, що цей раритет у нього хоче викупити влада України. Колекціонер не дав відповіді на пропозицію українських представників, оскільки він не збирався продавати рукопис. Але, припускає він, у разі продажу "ціна була б розумною". Хоча логічним, на його думку, було б, "щоб раритет опинився в Росії". Рукопис, що складається з 163 аркушів, не належить перу самого Гоголя. За висновком експерта Російської національної бібліотеки, "рукопис є писарською копією з виправленої редакції поеми". Абдуллаєв стверджує, що за змістом це найповніша копія спаленого Гоголем оригіналу другого тому "Мертвих душ", у ній збереглися навіть ті фрагменти, яких немає в академічному виданні, що вийшло в СРСР в 1973 році на підставі всіх уривків, що збереглися. Зараз рукопис знаходиться в одному з американських міст в спеціальному сховищі для антикварних книг. У РАМКАХ ПРОГРАМИ "УКРАЇНСЬКА КНИГА" ВИДАНО ВСІ ПОВІСТІ МИКОЛИ ГОГОЛЯ ДО 200-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПИСЬМЕННИКА Презентація видань творів Миколи Гоголя - "Вечера на хуторе близ Диканьки. Миргород" і "Все повести" – пройшла в Російському центрі науки і культури в Києві. Проект здійснений у рамках національної програми "Українська книга" до 200-річчя з дня народження великого письменника. Як розповіла директор видавництва "Либідь" Олена Бойко, видано 10 тисяч екземплярів книги "Все повести" і 7 тисяч подарункових книг "Вечера на хуторе близ Диканьки. Миргород". Ілюстрував ексклюзивні видання заслужений художник України Сергій Якутович. Український літературознавець і культуролог Володимир Звиняцковський упорядкував тексти і написав вступну частину. В.Звиняцковський зазначив, що в Україні Гоголя сприймають як невід'ємну складову українського письменства. Бо його талант виплеканий на українській землі, в середовищі української народної стихії, Гоголь втілив у собі самобутній дух і характер народу цієї землі, висловив його національну самосвідомість. Юність письменника пройшла в Ніжині (нині Чернігівська область України), де сім років він учився в гімназії. У цей час молодий Гоголь сформувався як особистість, визначилися його інтереси, любов до літератури та театру. Саме тут на довгі роки зав'язалися дружні стосунки з Євгеном Гребінкою, Олександром Данилевським, Миколою Прокоповичем. КИЇВ, 21 лютого 2009. (УКРІНФОРМ). Підготовлено до друку літопис „Історія села Гоголево” та набір листівок „Заповідник-музей М.В. Гоголя”
2004 - "Сорочінська ярмарка" мюзикл 2. http://www.youtube.com/watch?v=eW4w6oGOI64 3. http://www.youtube.com/watch?v=-mNBPltUoHM 4. http://www.youtube.com/watch?v=wgBaNUGohsY 5. http://www.youtube.com/watch?v=g-RmDQ3yL-Q 6. http://www.youtube.com/watch?v=IavEmcCUX7s 7. http://www.youtube.com/watch?v=RVWiqS1UbiM
Diário de um Louco -- teatro musical Publicado em 1835, é a história de um mediano funcionário público, escriturário numa repartição, que certo dia, começa a ver e ouvir coisas estranhas. Cria o seu grande inimigo: o Chefe de Secção. Rapidamente se apaixona pela filha do director, intercepta a correspondência trocada entre duas cadelinhas e até se proclama Rei de Espanha. Internado num manicómio, em absoluto delírio, descobre que os habitantes da Lua são Narizes. Personagens e intérpretes Louco -- João Paixão, canto A filha do director, Sophie -- Ana Sofia Santos, flauta A Sombra do Louco -- Hugo Figueiredo, clarinete O amigo que toca bem trombone -- Nelson Silva, trombone O Chefe de Secção -- Pedro Segundo, percussão A ama, Mavra -- Maria Gonçalves, violeta Duas cadelinahas, Médji e Fidéle -- Luísa Marcelino e Pedro Sousa, contrabaixos Direcção/composição -- Manuel Durão
"ГОГОЛЬ" ПЕРУАНСЬКОГО КАРИКАТУРИСТА ОМАРА ЗЕВАЛЛОСА ОДЕРЖАВ ГРАН-ПРІ НА МІЖНАРОДНОМУ КОНКУРСІ КАРИКАТУР "КАРЛЮКА-2009" У ПОЛТАВІ ПОЛТАВА, 10 березня 2009 p. /Сергій Пустовіт - УКРІНФОРМ/. Перуанський художник-карикатурист Омар Зеваллос одержав Гран-прі на міжнародному конкурсі карикатур "Карлюка-2009" у Полтаві. Як повідомляє кореспондент УКРІНФОРМУ з посиланням на журі конкурсу, підбиття його підсумків відбулося сьогодні, за три тижні до відкриття виставки карикатур, запланованого на 1 квітня - до дня народження Миколи Гоголя. Гран-прі має назву "Золотий ніс". На думку фахівців, зокрема, голови журі конкурсу російського художника-карикатуриста Сергія Тюніна, Омар Зеваллос виявив себе дуже тонким знавцем творчості Гоголя і невипадково здобув головну нагороду. На переможній роботі перуанця Гоголь визирає з-під шинелі, яка покриває практично все тіло письменника, за винятком його голови. Три інших призи "Карлюки-2009" дісталися Олегу Дергачову /Канада/, Біліг Ба /Китай/ та Борису Еренбургу /Ізраїль/. Загалом участь у нинішній, вже 8-ій за ліком, "Карлюці" взяли 222 карикатуристи з 46 країн. У ході конкурсу журі довелося розглянути понад 800 представлених ними робіт на теми "Світ Гоголя" та "Вільну". Кращі з них експонуватимуться у Полтавській Галереї мистецтв, починаю з 1 квітня, яке у Полтаві традиційно ототожнюють, насамперед, з днем народження Гоголя, а вже потім - з Днем сміху.
переклади творів Миколи Гоголя португальською мовою: Livros de Gogol encontrados na Livravria da Travessa http://www.travessa.com.br/Nikolai_Gogol/autor/E2F...
Микола Гоголь – видатний український письменник
Упродовж тисячоліття українську національну літературу і культуру творили не тільки українською мовою, а й старослов’янською, грецькою, латинською, польською, німецькою, французькою і особливо російською, а тепер пишуть ще й англійською, іспанською та ін. От і Микола Гоголь одночасно входить у контекст двох культур — української і російської, а ширше — в контекст світової літератури, яку він збагатив так само, як і дві національні. Гоголь зробив добро для обох народів тим, що вивів їх у світову культуру, при цьому сприймаючи українців і росіян як два різні народи, зі своїм побутом, своєю історією, окремими характерами й психологією, але такі народи, що є рівними. Але усією своєю суттю Гоголь — наш, український, і в його творах сконцентрована могутня духовна сила, величезна життєва енергія, яка вічно працюватиме на Україну. Тарас Шевченко і Микола Гоголь — дві безсмертні постаті, що найяскравіше репрезентують українську духовність і є «послами» нашої культури в усіх усюдах. Гоголь і Шевченко — два генії, два явища, що творять разом цілісність у розвитку української духовності і в розвитку національної літератури одного відтинку історичного буття народу. Шевченко сльозою випікав національну млявість, байдужість, інтелігентську зарозумілість, слізно молив Бога злити в синє море "кров ворожу", хоча ніхто й досі не розтлумачив, про чию кров ідеться і чи в буквальному розумінні мовиться про кров. Гоголь гірким сміхом своїм спонукав плакати, накликаючи неприхильність і ворожість "усіх соціальних груп". Образ України можна легко уявити собі, читаючи твори М. Гоголя. Україна Гоголя – романтична. Україна вражає читача своїми людьми, сильними i пристрасними, своєю природою, яскравою i барвистою. Це край, де можливо все, де боротьба добра i зла одвiчна, але люди стають на бік добра i тому перемагають зло. Гоголь знайомить читача і з українською мовою, якою говорять "поблизу Диканьки", і описує українську природу, і розповідає про людей, їхні звичаї, вірування, їхні радощі i скорботи. I все це пройняте такою великою любов'ю, таким захопленням, таким замилуванням, що неможливо лишитися байдужим. Т. Шевченко був палким шанувальником "Вечорів на хуторі поблизу Диканьки". Гоголь збирає голоси своїх героїв i говорить разом з ними мовою, що схожа на пісню. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини і добре відоме вживання Гоголем у його творах українських прислів’їв, приказок, пісень, жартів, побутових дрібниць тощо. До збірки "Миргород" Гоголь узяв епіграф із записок одного мандрівника: "Хоча в Миргороді випікають бублики з чорного тіста, але досить смачні". У рідному Миргороді для Гоголя бублики смачні навіть із чорного тіста. А скільки ностальгії за рідною землею, її красою та людьми у "Старосвітських поміщиках", не кажучи вже про "Тараса Бульбу". У повісті "Тарас Бульба" Гоголь зображує гордих, сміливих українців, для яких свобода i честь - найдорожчий скарб. Сама українська природа породжує такі характери: безкраї степи, широкі ріки, небесний простір. У своєму найулюбленішому творі “Тарас Бульба” Гоголь через півстоліття після знищення Запорізької Січі відродив у художній літературі волелюбні козацькі традиції, героїчні сторінки боротьби розкрив на матеріалі історії свого козацько-старшинського родоводу. Письменник-патріот усвідомлював, що без козацької історії немає українського народу, а є кріпацька покірна маса, раби. За умов самодержавно-кріпосницької дійсності, шовіністичної політики царату Гоголь готував сприятливий ґрунт для національного відродження. Він створив привабливий поетичний образ рідного народу, з надзвичайною художньою силою розкрив його самобутній характер, моральну чистоту, прометеївський дух, героїчну історію, високу гармонію родинних взаємин, відчуття краси і гумору, любові до природи. У своїх українських повістях Гоголь дивився на історію, боротьбу і життя “козацької нації” очима рідного народу. Також по-українському сприймав він життя Російської імперії, зображене в “Мертвих душах” та інших творах, написаних на російському матеріалі, за що, як відомо, йому дорікали його сучасники-росіяни. Гоголь писав, керуючись патріотичними почуттями українця: “Заради всього нашого, заради нашої України, заради батьківських могил”. У своїх творах для означення України він вживає терміни Україна, Русь, Малоросія, Малая Росія, Гетьманщина, руський, русинський, український, запорізький, козацький, козацька нація, наша, наш. До речі, термін “руський” використовується М.Гоголем для позначення “український”. У Гоголя присутні потяг до рідної Василівки, Києва, України, підвищений інтерес до національного побуту, традицій, пісень, бувальщин, героїчних подвигів пращурів, чого він не знайшов у Петербурзі. Можливо тому Російська імперія не дозволила Гоголеві виїхати до новоствореного Київського університету, а призначила його ад'юнкт-професором загальної історії Петербурзького університету. І Гоголь зів'яв. Гоголь, як і Шевченко, провів у Росії, в Петербурзі, близько п'ятнадцяти років і надзвичайно тужив за Україною, за Дніпром, за рідним краєм. Він часто скаржився в листах на те, що невлаштоване життя і клімат, природа столиці Росії наганяли на нього невимовну тугу за сонячною Україною. Такий же настрій був у Гоголя і за кордоном: італійська природа і побут, навіть діри в тинах нагадували йому рідну Батьківщину. В листах до українського професора Михайла Максимовича, який працював у Московському університеті, знаходимо чимало теплих рядків про Київ, що свідчать про гарячий український патріотизм Гоголя. Підкреслюючи, що стародавній Київ — місто українське, а не російське, Гоголь думками і помислами у ньому. Він мріє перетворити “богоспасаемый наш город” на українські Афіни, мати в ньому свою друкарню. Гоголь часто говорив про свою мрію купити хату із садочком біля Дніпра — мрія багатьох українських творчих діячів аж до Олександра Довженка та Катерини Білокур Саме в цей час він розпочинає працю над "Мертвими душами". Поема покоробила не тільки Росію, а й Україну. Гоголь не міг ні в Росії писати про Росію, ні в Україні про Україну (хоча твори Гоголя друкуються в Україні вже з 19-го ст.: наприклад, видані в Галичині українською мовою «Вечори на хуторі біля Диканьки» в двох томиках, Львів, 1864-1865; «Тарас Бульба», видано 1850 року у Львові). Тому в Росії він говорив мовою образів, суть яких не часто вдавалося з'ясувати навіть професійним критикам, і була ця мова епохи бароко, характерна для людини, що здобула освіту в Україні. Він промовляв символами й емблемами, алегоріями. І його "Мертві душі" — найуніверсальніша алегорія. Якщо говорити про стиль мови Гоголя, інтонаційні особливості його мовлення, то вони питомо українські, і недаремно письменнику нарікали на недостатнє знання російської. До речі, уже майже півтора століття існує легенда, що свої перші твори Гоголь писав українською мовою, а тоді вже перекладав їх на російську, і що десь у якихось архівах ще, певно, можна натрапити на відповідні рукописи. Однак ніяких документальних підтверджень досі не вдалося навести нікому. Гоголь також працював над історією України, написав кілька надзвичайно важливих для української історіографії статей. Програмну статтю “Роздуми Мазепи” двадцятип’ятирічний Микола Гоголь написав водночас із повістю “Тарас Бульба”. Вона є надзвичайно важливою для української історіографії дошевченкового періоду, бо ніхто інший так глибоко не розкрив трагічну долю української нації в Російській імперії. Гоголь чітко й однозначно вживає найголовніші для української науки історичні терміни: “українська нація”, “втрата національності”, “проголошення незалежності” України, а також пише, що Українська держава перебувала під протекторатом Росії, що український народ відмінний від росіян. Гоголь і Шевченко протиставляли грізній деспотичній силі Петра I та його наступників єдність усіх сил української нації. Гоголь, як і його гетьмансько-старшинські предки, вбачав визволення України з-під московського ярма тільки в оперті на союз з однією з наймогутніших європейських держав: ідея, якої дотримувалися всі політичні діячі України упродовж майже трьох з половиною століть (за винятком Степана Бандери). Автор “Тараса Бульби” обґрунтував, чому таким союзником України у її визволенні не могли бути ні Польща, ні кримський хан, а тільки Швеція. Важливо зазначити, що Гоголь — мазепинець уперше в українській історіографії XIX ст. — чітко й однозначно заявив, що українська “волелюбна нація” мала свою “самобутню державу” з демократичним козацьким ладом і хотіла “і далі жити в своїй суверенній державі”. Тим часом в умовах “рабської, деспотичної, колоніальної Російської імперії” “українській нації”, за словами письменника, загрожувала повна асиміляція й жорстоке кріпацтво. Він бачив єдиний вихід у проголошенні Україною своєї незалежності. Цю мрію своїх предків і свою двадцятип’ятирічний великий український патріот вклав в уста гетьмана Івана Мазепи, котрий свої промови перед вищою козацькою старшиною закінчував словами: “Боже, визволь нас від Москви!”. Досліджував М. Гоголь і джерела про Київську Русь, зокрема “Літопис руський”, цікавився працями про походження слов’ян, їхнє розселення, культуру, мистецтво, появу письма і мов, архітектурними пам’ятками, досягненнями археології. Київську державу він характеризував як імперію, яка склалася з різноплемінних, дрібних, роз’єднаних держав князівств, що вели між собою постійні родові чвари і війни. На думку Гоголя, вплив релігії, як державної цементуючої ідеології, на свідомість племен був незначним. Нова доба на Русі настала після татаро-монгольської навали 1240 р., від якої найбільше була спустошена Україна та її “серце” — Київ. У статті “Погляд на утворення Малоросії” Гоголь писав, що безпеку України після татаро-монгольської навали захищали могутні литовські князі, а Росія й далі терпіла татарське ярмо, приречена на “бездіяльність і заціпеніння” ще впродовж 240 років. Тоді остаточно розірвалися зв’язки України з Північною Руссю, і “вже зносин між ними не було. Інші закони, інші звичаї, інша мета, інші подвиги…” Розкрити цей процес, показати, як це сталося, наголошував Гоголь, — головне завдання істориків. Північна Русь почала “змішуватися з народами фінськими”, які потрапляли під вплив східнослов’янської культури, міфології. Тим часом Україна залишалася країною “чистих слов’янських племен” — древніх полян, сіверян. Причину відсутності української держави після розпаду Київської Русі М. Гоголь чи не вперше в історичній науці слідом за Шарлем-Луї Монтеск’є пояснював географічним фактором — відсутністю хоча б з одного боку природної границі. Були б пасма гір чи море, і народ український “вдержав би політичне буття своє, склав би окрему державу”. Однак беззахисна відкрита родюча земля з повноводними річками, достатком лісів, м’яким кліматом, багатою флорою і фауною стала тереном нападів і спустошень, а не хліборобським краєм, бо тут зіткнулися ворогуючі між собою три сусідні держави — Польща, Росія, Крим, внаслідок чого українська земля була залита кров’ю і густо зрошена слізьми. Це був, за Гоголем, край страху. І тому саме на цій землі зміг вирости мужній, войовничий, волелюбний, відчайдушний народ, “все життя якого було повите і випестуване війною”, тобто “нація козаків”. Цей народ, підкреслює М. Гоголь, — “одно з визначних явищ європейської історії, яке, може, одне тільки стримало це спустошливе розлиття двох магометанських народів, що загрожували поглинути Європу”. Отже, М. Гоголь розглядав український народ як давній, великий і могутній, самобутній і волелюбний європейський народ. Гоголь вивчав і твори видатних церковних та культурних діячів XVII ст., професорів Київської Академії, вихованцями якої були його прадід і дід, — Йоаникія Галятовського, Лазаря Барановича, Дмитра Туптала, Стефана Яворського, Гавриїла Бужинського та ін., а також цікавився джерелами з історії Галичини і Закарпаття. Та найбільше його цікавили історія Запорізької Січі, Хмельниччина, доба “Руїни”, Мазепи, скасування Гетьманщини, русифікація України. За власним свідченням, Гоголь упродовж п’яти років збирав різноманітні друковані й рукописні матеріали, пов’язані з історією його Вітчизни. Він готував історію України “в шести малих або в чотирьох великих томах”. Але, на жаль, рукопис цієї праці, про яку широко повідомляла передплатникам преса, не зберігся. З цього приводу вчені, знаючи, що Гоголь чимало своїх творів знищував, здавна ведуть дискусії, висловлюючи свої думки й гіпотези. Використана література: Дзира Я. І. „Микола Гоголь. Роздуми Мазепи” http://www.geocities.com/ukrgalicia/gogol.html стаття „Микола Гоголь – уперше українською... де, коли?” http://www.day.kiev.ua/78379/ Яременко В. „Гоголівський період української літератури” в кн. М.Гоголь. "Тарас Бульба". Київ, вид. Івана Малковича, 1998. http://spilka.us.org.ua/library/mhohol.html матеріал готувала Марина Бондаренко
читати твори Миколи Гоголя українською мовою в електронних бібліотеках: http://exlibris.org.ua/text/taras_bulba.html Микола Гоголь ТАРАС БУЛЬБА (Редакція Івана Малковича та Євгена Поповича на основі перекладу Миколи Садовського. Редакцію перекладу здійснено за другим, переробленим, авторським виданням 1842 року з урахуванням першого авторського видання 1835 року.) „Тарас Бульба” http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=5578&... „Ніч проти Різдва” http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=1823&... „Вій” - http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=1826&...
"Миколу Гоголя" пустили по миру. 19.03.2009 в Национальном банке Украины прошла презентация юбилейной монеты "Микола Гоголь" из серии "Видатні особистості України". Номинал монеты – 5 грн., она изготовлена из серебра, качество чеканки – "пруф", масса в чистоте – 15,55 г, диаметр – 33 мм, тираж – 5 тыс. штук. Гурт монеты гладкий с углубленной надписью обозначения металла и его пробы – Ag925, массы в чистоте и логотипом Монетного двора Национального банка Украины, сообщили в пресс-службе НБУ. На аверсе монеты вверху размещен малый Государственный герб Украины, подпись полукругом "Національний банк України", внизу – номинал и год чеканки монеты "5/гривень/2009", а также изображена композиция, которая символизирует две основные темы творчества Николая Гоголя: тема Украины с ее историей, обычаями, мифами и тема имперской столицы с ее светской жизнью. На реверсе монеты изображен портрет Николая Гоголя в накидке, под которым вышитая сорочка, которая символизирует землю. Вверху полукругом размещена надпись "Микола Гоголь", внизу – годы жизни "1809/1852". (фото - http://mignews.com.ua/articles/344754.html) Авторы эскизов: Владимир Таран, Александр Харук, Сергей Харук. Скульпторы: Владимир Демьяненко, Святослав Иваненко. MIGnews.com.ua
УКРАЇНСЬКИЙ УРЯД ЗАСНУВАВ ПРЕМІЮ ІМЕНІ МИКОЛИ ГОГОЛЯ КИЇВ, 25 березня 2009. (УКРІНФОРМ). Кабінет міністрів України заснував літературно-творчу премію імені Миколи Гоголя. Про це журналістам повідомив міністр культури і туризму Василь Вовкун. За його словами, розмір премії становитиме 12,4 тис. гривень (1 долар США - 7,70 гривні), а присуджуватиме її Міністерство культури і туризму. За словами Вовкуна, встановлення премії хотіли відкласти до 2010 року, проте міністерство наполягло на її введенні в 2009 році. "І вже наприкінці року ми матимемо першого номінанта", - підкреслив він. Премія присуджуватиметься за внесок у розвиток літератури. У квітні в Україні і у світі широкого відзначать 200-річчя з дня народження письменника. В Украине учредили литературную премию им.Гоголя Киев. 25 марта 2009. ИНТЕРФАКС-УКРАИНА Правительство Украины на заседании в среду учредило литературно-творческую премию им.Гоголя, которая предусматривает денежное вознаграждение в размере 12 тыс. 400 грн. Об этом сообщил министр культуры и туризма Василий Вовкун в интервью журналистам, покидая заседание правительства. "Было предложение, чтобы учредить эту премию с 2010 года из-за кризисных явлений, которые сейчас наблюдаются, но мы все-таки настояли, чтобы с 2009 года премия (вручалась - ИФ) в размере 12 тыс. 400 грн", - отметил министр. Также он сообщил, что премия будет вручаться за литературные произведения, улучшающие имидж Украины. "Мы ожидаем, что в конце текущего года у нас уже будет уже первый номинант", - добавил В.Вовкун.
"Тарас Бульба" в Запорожье 4-5 апреля состоится медиа-акция "Тарас Бульба в Запорожье" Популярные блоггеры, веб-журналисты, активные деятели "новых медиа" приглашены в Запорожье на премьеру фильма "Тарас Бульба" российского режиссера Владимира Бортко. В программе медиа-акции: представление конного театра, посещение музея истории Запорожского Козачества, историко-культурного комплекса «Запорізька Січ». И после этого, проникнувшись атмосферой легендарной Хортицы, прикоснувшись к корням Запорожского козачества гости отправятся в один из кинотеатров города на киносеанс по бессмертной повести Н.В.Гоголя. Акция осуществляется по инициативе веб-проекта "Клуб Путешественников" (http://sharetravel.com.ua) и общественной организации "Запорожское Географическое общество" при поддержке благотворительного фонда "Патриот Запорожья". Цель медиа-акции в связи с выходом фильма «Тарас Бульба» привлечь внимание любителей туризма, истории и кино к рекреационному, творческому, историческому потенциалу Запорожского региона. Популяризация веб 2.0 и новых технологий. Кто же и почему едет в Запорожье? Орест Форко (Львов, историк, креативный директор проекта http://sharetravel.com.ua): Історичні фільми без сумніву требадивитись на великому екрані, але якщо це щей відбуваєтся у місці де безпосередньо відбувались події, де ще відчувається дух того часу, де насправді могла ступати нога героїв фільму - то найкращі враження гарантовано! Саме тому я їду в Запоріжжя та на остров Хортиця щоб на повні груди вдихнути п'янке повітря запорізької вольниці та відчути себе нащадком нашого славетного козацтва. І це однозначно цікавіше ніж банальні посиденьки з попкорном та колою в кінотеатрі на американський манер. Яна Ярошук (Луганск, журналист, газета "Новий погляд", медиа-портал ХайВей http://h.ua) : Я еду в Запорожье, чтобы быть глазами и ушами своих читателей, которые, в лучшем случае, купят билет в луганский кинотеатр, в худшем - попросят у друзей пиратский диск и будут смотреть "Тараса Бульбу" дома, лежа на диване. У меня же будет возможность оценить киноленту не только на месте ее создания, но и непосредственно на месте действия фильма, побывать на легендарном о.Хортица... В украинском информационном пространстве новые медиа становятся все более значимым явлением. Мнению некоторых блоггеров в нынешнее время в интернете доверяют больше чем мнению изветных политиков, а статьи гражданских журналистов менее заангажированы, зато порой более оперативны и резонансны, чем материалы мэтров. Во время широкого празднования юбилея Николая Гоголя, город Запорожье - одно из основных мест съемок фильма "Тарас Бульба" и действия повести, остался на периферии, если не сказать, что совсем не у дел. В городе не будет даже официальной премьеры фильма. Мы надеемся, что медиа-акция "Тарас Бульба в Запорожье" не только эффектно скрасит скрасит сложившуюся ситуацию, но и станет ярким событием как для города и ее участников так и для украинского интернета. Гости расскажут о Запорожье, острове Хортица и фильме в блогах, порталах гражданской журналистики, других проектах новых медиа без купюр, свежо и интересно. Формат встречи не подразумевает излишнего официоза, все только для креатива, самых лучших впечатлений и обмена мнениями ;-) Затраты участников - только на дорогу в Запорожье/обратно и питание. Если хотите поучаствовать в медиа-акции "Тарас Бульба в Запорожье" и можете осветить событие у себя в блоге или в каком-либо интернет-проекте пишите на v.krasnogolovy@gmail.com, тема письма "Тарас Бульба" ;-) До встречи!
Поисковый сервис Google на один день 1 апреля изменит свой логотип, размещенный на стартовой странице, на Gogol’ для пользователей украинского и российского сегмента Интернета. Об этом говорится в сообщении компании. Таким образом она решила присоединиться к проходящему в этом году празднованию 200-летнего юбилея писателя Николая Гоголя.
Образи Миколи Гоголя і його літературних героїв втілені в багатьох живописних, графічних і скульптурних творах. Ілюстрації до творів письменника представлені такими славними іменами як Тарас Шевченко, Василь Кричевський, Микола Глущенко, Михайло Дерегус, Олена Сахновська, Юрій Чаришніков, Георгій і Сергій Якутовичі, Василь Лопата, Віталій Мітченко та інші. художники, незалежно від країни і навіть віку, люблять образи Гоголя за те, що вони надихають їх на унікальні ілюстрації.
"Тарас Бульба", прем"єра 2 квітня 2009 р. ЦЕНТР НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ ВИМАГАЄ ПОЯСНЕНЬ ВІД МІНІСТРА КУЛЬТУРИ У ЗВ'ЯЗКУ З ПРОКАТОМ В УКРАЇНІ РОСІЙСЬКОГО ФІЛЬМУ "ТАРАС БУЛЬБА" КИЇВ, 27 квітня 2009. (УКРІНФОРМ). Центр національного відродження ім. С. Бандери звернувся з обуреним листом до міністра культури і туризму України Василя Вовкуна, вимагаючи пояснити, "до яких пір іноземці дозволятимуть собі вільно трактувати історію України". Приводом для звернення став фільм Володимира Бортка "Тарас Бульба" за повістю Миколи Гоголя. У ЦНВ ім. С. Бандери відзначають, що Бортко вибрав для сценарію фільму "виправлений" царською цензурою в 1842 році варіант повісті, який вельми відрізняється від оригінального тексту. В результаті вийшло, що "русофільські настрої головних героїв" перетворили героїку козацької боротьби за становлення української держави у високохудожню рекламу "землі російської". Крім того, фільм в українському прокаті йде російською мовою всупереч всім інструкціям і вимогам. Як вже повідомляв УКРІНФОРМ, Комуністична партія України присудила премію імені В.І. Леніна за 2008 рік режисерові Володимиру Бортко за фільм "Тарас Бульба" - "за високохудожнє втілення в кіномистецтві ідеалів дружби українського і російського народів, пропаганду спільної історичної і культурної спадщини". Лідер Всеукраїнського об'єднання Свобода Олег Тягнибок назвав даний фільм Бортка "продуктом інформаційної війни, яку веде Росія".
Гоголівські дні 1 квітня ц.р. у штаб-квартирі ЮНЕСКО відбулася церемонія відкриття Тижня Гоголя з нагоди 200 – річчя з дня народження великого письменника. У рамках Тижня заплановано показ фільму про життя і творчість генія пера «Гоголь. Загублений рай» та виставка робіт українського художника-графіка С.Якутовича за мотивами творів М.Гоголя. Захід підготовлено спільними зусиллями Міністерства культури і туризму України, Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, постійних представництв України і Росії при ЮНЕСКО та за сприяння Секретаріату ЮНЕСКО. На церемонії відкриття Тижня Гоголя виступили Генеральний директор ЮНЕСКО К.Мацуура, Міністр культури і туризму України В.Вовкун та Постійний представник РФ при ЮНЕСКО Е.Мітрофанова. На заході були присутні співробітники штаб-квартири, постійних представництв країн-членів ЮНЕСКО, а також представники французької громадськості та української громади у Франції. Виставка робіт С.Якутовича експонуватиметься в ЮНЕСКО до 8 квітня цього року. ---- 1 квітня 2009 р. - у день 200-річчя народження Миколи Гоголя - в гімназії його імені в селі Мусаїт Тараклійського району Республіки Молдова відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь видатного сина українського народу, геніального письменника світового значення. Виготовлення й встановлення меморіальної дошки було забезпечене Товариством української культури в Молдові у рамках реалізації бюджетної програми «Заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України». З понад 1000 жителів с. Мусаїт близько 750 осіб є етнічними українцями. В урочистостях взяли участь дипломати Посольства України в Республіці Молдова на чолі з Послом України Сергієм Пирожковим, керівники адміністрації Тараклійського району й села Мусаїт, голова Товариства української культури в Молдові Олександр Майстренко, голова Товариства «Просвіта» ім. Г.Г.Шевченка в Молдові Галина Рогова, представники української громади, учні і викладачі гімназії. Священик Мусаїтського православного храму Архістратига Михаїла о. Михаїл освятив меморіальний знак. У своєму виступі Сергій Пирожков, згадавши про нещодавню передачу гімназії в дар від України комп'ютерної техніки, добірки літератури й інформаційних матеріалів, пообіцяв і надалі всіляко сприяти в тому, щоб юні громадяни Республіки Молдова - українці за походженням підтримували зв'язки з історичною Батьківщиною, пам'ятали її мову, висловив упевненість, що учні Мусаїтської гімназії будуть достойними славного імені Миколи Гоголя. ----- Українські осередки на Півдні Росії широко відзначають 200-річчя від дня народження славетного українця, видатного письменника М.В.Гоголя. До ювілею письменника у столиці Південного федерального округу – м. Ростові-на-Дону з ініціативи Ростовської міської національно-культурної автономії урочисто відкрито виставку відомих художників Донського краю, на якій представлено понад 100 художніх творів. Кульмінацією заходів на честь ювілею М.В.Гоголя стали урочисті збори українських громадських організацій та великий святковий концерт, які відбулися 1 квітня 2009 року в приміщенні Ростовської обласної філармонії. У святкуванні взяла участь велика група українських артистів Донецького оперного та Донецького українського драматичного театрів, Державного ансамблю «Донбас», ансамблю «Околиця» будинку культури «Металург», а також митці з Кабардино-Балкарії та інших регіонів Півдня Росії. Учасників і гостей художньої виставки та урочистостей тепло привітали Генеральний консул України Валерій Плохій, мери міст Ростова-на-Дону та Донецька Михайло Чернишов та Олександр Лук’янченко. Святкові заходи до 200-річчя від дня народження М.В.Гоголя також активно проводять українські осередки в Краснодарі, Волгограді, Геленджику, Лазаревському, Сочі та інших містах і селах Південного федерального округу Російської Федерації. ---- „Гоголь став першим каналом української культури до світу” - ця теза червоною ниткою проходить через усі заходи, що проводяться у штаті Парана Бразилії з нагоди відзначення українською і світовою громадськістю за підтримки ЮНЕСКО 200-річчя від дня народження М.В.Гоголя. 1 квітня ц.р. в місті Курітіба у приміщенні Українського товариства Бразилії (УТБ) відбувся вечір, присвячений 200-річчю від дня народження Миколи Васильовича Гоголя. Гості вечора, серед яких були представники української громади, політичні діячі, представники консульського корпусу, акредитованого при Уряді штату Парана, журналісти місцевих ЗМІ, з цікавістю вислухали виступ португальською мовою про життя і творчість письменника „Микола Гоголь – видатний український письменник та історик” з кращими перекладами цікавих цитат з його творів. Учасники заходу також ознайомилися з розгорнутою виставкою українських і закордонних видань творів М.В.Гоголя з бібліотечних фондів УТБ. На виставці представлені як раритетні видання творів М.Гоголя (найстаріша книжка - 1914 р.), так і сучасні зібрання. Того ж вечора був відкритий український ярмарок виробів місцевих майстрів прикладного мистецтва, який символічно на честь гоголівських днів був названий Сорочинським. Тут представлені традиційні українські писанки та продукти для великоднього кошика, вишивка, розписний посуд, вироби із дерева, жіночі прикраси в українському стилі, ляльки в українському вбранні, предмети для побуту та інше. 4 квітня ц.р. у приміщенні УТБ відбудеться перегляд фільму „Тарас Бульба” (1962 р., кінокомпанія – Hecht-Curtleigh Productions, режисер – Дж. Лі Томпсон), після чого глядачам буде запропоновано скуштувати традиційні страви української кухні. 1 квітня ц.р. Консульство України в м.Курітіба оголосило конкурс на кращу ілюстрацію творів М.В.Гоголя української тематики та конкурс на кращий тематичний урок про життя та творчість письменника. Інформація про конкурси та про їхні умови була розповсюджена серед українських організацій в Бразилії, а також в школах і на курсах, де викладається українська мова та українознавство. Переможців конкурсів буде оголошено та відзначено напередодні Дня Незалежності України. Також в місцевих осередках української громади Консульством було розповсюджено інформаційно-довідкові матеріали за темами: „Микола Гоголь – видатний український письменник та історик”, „Персонажі Миколи Гоголя в ілюстраціях українських митців”, „Гоголь в музиці”, „Твори Миколи Гоголя в кінематографі”, „Гоголівські місця на Полтавщині”, „Переклади Лесі Українки творів М.Гоголя”, „Микола Гоголь і Тарас Шевченко”, „Микола Гоголь в перекладах португальською, цитати з його творів”. Матеріали викликали неабиякий інтерес етнічних українців, які цікавляться історією, культурою та літературою нашої країни. У музеї історії української імміграції „Тисячоліття” в місті Прудентополісі, неформальній столиці української діаспори Бразилії, ближчими днями буде відкрито виставку „Тарас Шевченко і Микола Гоголь: дві половинки українського серця”. Крім того, в результаті переговорів Консульства з дирекцією бразильського туристичного агентства „Верховина”, що спеціалізується на організації поїздок в Україну, агентством було прийнято рішення включити до традиційного маршруту подорожі бразильців в Україну відвідання у серпні знаменитого Сорочинського ярмарку. ---- 3 квітня ц.р. Посольство України в Латвії спільно з Латвійською академічною бібліотекою та Українським інформаційним центром організувало урочистий вечір, присвячений 200-річчю з дня народження М.В.Гоголя. Відкриваючи вечір, Посол України Р.Чілачава підкреслив значення мистецького надбання великого письменника для України та всього людства. М.Гоголь був справжнім українцем, але його творчість не знає кордонів і жодних мовних бар’єрів. М.Гоголь відкрив Україну світові, через його твори світ уже майже 200 років пізнає нашу країну, наші традиції і духовність, самобутній характер і душу українського народу. У приміщенні Латвійської академічної бібліотеки (ЛАБ) відбулося урочисте відкриття виставки книг М.Гоголя українською, російською та латиською мовами зі сховищ ЛАБ. Деякі книги мають унікальне значення, оскільки стали першими виданнями творів М.Гоголя у Латвії (зокрема, раритетні книжки 1835 року видання). Під час вечора учасники театральної студії Ризької української середньої школи «Джерельце» показали уривки з вистав «Одруження» і «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». У вечорі також взяли участь учні 13-ї російської середньої школи, які підготували плакати про окремі аспекти життя і творчості М.Гоголя. У школі також відбувся конкурс дитячого малюнку на тему «Як я бачу героїв творів М.Гоголя», роботи переможців конкурсу експонувалися під час вечора. На заході були присутні глави та співробітники закордонних дипломатичних місій, акредитованих у Латвійській Республіці, представники наукових кіл, української діаспори, російської, білоруської та вірменської громад Латвії. http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/2... У ПАРИЖІ В ШТАБ-КВАРТИРІ ЮНЕСКО ВІДКРИТО ТИЖДЕНЬ ГОГОЛЯ КИЇВ, 2 квітня. (Роман Сущенко - УКРІНФОРМ). У Парижі в штаб-квартирі ЮНЕСКО з нагоди 200-річчя з дня народження великого письменника відкрито Тиждень Гоголя. Церемонію відкрили Генеральний директор ЮНЕСКО Коітіро Мацуура, міністр культури і туризму України Василь Вовкун та постійний представник РФ при ЮНЕСКО Е.Мітрофанова, повідомив кореспондентові УКРІНФОРМу третій секретар посольства України у Франції Олександр Дем'янюк. У рамках Тижня заплановано показ фільму про життя і творчість генія пера "Гоголь. Загублений рай" та виставка робіт українського художника-графіка С.Якутовича за мотивами творів М.Гоголя. Роботи С.Якутовича експонуватимуться в штаб-квартирі ЮНЕСКО до 8 квітня. КНИГУ "КОЗАЦЬКЕ КОРІННЯ МИКОЛИ ГОГОЛЯ" ПРЕЗЕНТУВАЛИ У КИЄВІ КИЇВ, 2 квітня. /Валентина Пащенко - УКРІНФОРМ/. Книгу "Козацьке коріння Миколи Гоголя" відомого історика Тараса Чухліба презентували в Національному музеї літератури України. Вона видана інформаційно-аналітичною агенцією "Наш час" у серії "Невідома Україна". Як підкреслив автор книги, великий український і російський письменник Микола Гоголь був нащадком славних козацьких родів, його родове коріння дуже старовинне: з одного боку воно йшло від наказного гетьмана Правобережної України Євстафія (Остапа) Гоголя, з іншого - від гетьмана Івана Мазепи. "Серед пращурів Миколи Васильовича Гоголя - і такі відомі гетьмани, як Петро Дорошенко та Іван Скоропадський", - зазначив він. У виданні простежено кілька родинних ліній. Висвітлено біографії наказного гетьмана Євстафія Гоголя, полкового писаря Миргородського полку Опанаса Гоголя та українського письменника Василя Гоголя-Яновського, а також життєписи інших родичів Миколи Гоголя - козацьких старшин Лизогубів, Забіл, Танських, Трощинських і Косяровських. "Про пращурів Миколи Васильовича - справді великого українця, знаного і шанованого у всьому світі, - знали і знають історики, але, на жаль, мало знає українське суспільство, тому що і досі ми перебуваємо в іноземному інформаційному просторі", - сказав доктор історичних наук Тарас Чухліб. Як ішлося на презентації, у книзі розкрито маловідомі факти і події з життя Гоголя у Санкт-Петербурзі та Москві, досліджено історію козацького містечка Сорочинці, хутора Яновщина (Василівка) і села Диканька поблизу Миргорода. Тарас Чухліб зазначив, що видання містить чимало посилань на авторів, які писали про Миколу Васильовича Гоголя, - його відомих істориків і біографів Олександра Оглоблина, Олександра Лазаревського, Вячеслава Сенютовича-Бережного, Мирослава Поповича, інших. "Ця книга не лише про родинне коріння Миколи Гоголя, а й про виразне українство письменника, яке наскрізно пройшло через усе його невелике яскраве і трагічне 43-річне життя...", - написав він у передмові, принагідно подивувавшись, "що і сьогодні у школах України творчість Миколи Гоголя вивчають лише у контексті російської або зарубіжної літератури". Припускається, зокрема, що в умовах, коли видавалось багато указів, циркулярів щодо заборони української мови і обмежувалось її функціонування, Гоголь, імовірно, вибрав російську мову для написання своїх творів із метою, щоб вони збереглися - у 1830 році він написав своїй матері Марії Іванівні, що буде писати іноземною мовою. В.ЮЩЕНКО: ГОГОЛЬ Є ВЕЛИКИМ УКРАЇНЦЕМ, ТВОРЧІСТЬ ЯКОГО НЕ МАЄ КОРДОНІВ І МОВНИХ БАР'ЄРІВ КИЇВ, 1 квітня. /УКРІНФОРМ/. Президент України Віктор Ющенко у рамках робочої поїздки на Полтавщину взяв участь в урочистостях з нагоди 200-річчя Миколи Гоголя у Миргороді. Про це повідомила президентська прес-служба. У своєму виступі глава держави високо оцінив роль Миколи Гоголя для української, російської та світової літератури. "Його творчість, безперечно, належить до найвищих надбань як загальнолюдської культури, так і, безумовно, культури російської. Він є великий українець, але його творчість не знає кордонів і жодних мовних бар'єрів", - відзначив Президент. Він наголосив на тому, як письменник відзначав і пишався своєю національною ідентичністю - подорожуючи по Європі, він позначав свою національність чітко й недвозначно - українець. "Де б він не був, він беріг Україну в душі, був пов'язаний з нею думками, спогадами, почуттями й сподіваннями. "Вечори на хуторі поблизу Диканьки", "Миргород", "Тараса Бульбу" міг написати тільки справжній патріот, душа і серце якого повністю віддані Україні", - сказав В.Ющенко. Він назвав заслугою Миколи Гоголя те, що він відкрив світові Україну та її героїчну історію, увів її у світовий культурний контекст. "Через твори Гоголя світ уже майже 200 років пізнає нашу країну, наші традиції і духовність, самобутній характер і душу українського народу", - підкреслив Президент. При цьому він зазначив, що великий письменник відкрив Україну і для самої України. Саме Гоголь, поряд із Шевченком і Котляревським, розбудив Україну до нового життя. Можливо, він і сам і не здогадувався, яку потужну націєтворчу силу відродив з минулого. Але він зробив це для нас, своїх нащадків і спадкоємців. Гоголь воскресив у народній пам'яті козацьку славу, романтику Запорізької Січі, боротьби за свободу і незалежність України. Могутній образ Тараса Бульби навіки став уособленням українського героїзму, мужності й самопожертви, взірцем лицарської честі й доблесті, відзначив глава держави. Ющенко про "безглузді" суперечки про Гоголя: "Він належить Україні" Українська правда 01.04.2009 16:18 Президент Віктор Ющенко вважає некоректними суперечки про приналежність Миколи Гоголя Росії або Україні. Про це він заявив на урочистостях, присвячених 200-річчю з дня народження Гоголя в середу в Миргороді, повідомляє "Інтерфакс-Україна". "Вважаю безглуздими і навіть якоюсь мірою принизливими всі протиріччя про те, до кого він сьогодні належить. Він, без сумніву, належить Україні", - заявив Ющенко. "При цьому його творчість належить як надбанням світової культури, так і, безумовно, культури російської", - додав президент. На його думку, "народжений українцем, Гоголь став відомий світу, як російський класик". При цьому Ющенко додав, що Гоголь "писав по-російському, а мислив і відчував по-українському". Президент підкреслив, що Гоголь - це людина, яка розповіла російською мовою про Україну усьому світу. "Через твори Гоголя світ уже майже 200 років пізнає нашу країну, наші традиції і духовність, самобутній характер і душу українського народу", - сказав президент, відзначивши, що Україну він відкрив і для самої України. "Саме Гоголь, поряд із Шевченком і Котляревським, розбудив Україну до нового життя. Можливо, він і сам і не здогадувався, яку потужну націєтворчу силу відродив з минулого", - сказав Ющенко. "Але він зробив це для нас, своїх нащадків і спадкоємців. Гоголь воскресив у народній пам'яті козацьку славу, романтику Запорізької Січі, боротьби за волю і незалежність України. Потужний образ Тараса Бульби навіки став уособленням українського героїзму, мужності і самопожертви, зразком лицарської честі і доблесті", - підкреслив він. Президент відзначив, що "читаючи Гоголя, ми по-іншому дивимося на багато сторін свого життя", і підкреслив, що він радий разом з жителями Миргорода і Полтавської області відзначати 200-річчя письменника на його батьківщині. НА ПОЛТАВЩИНІ, У РІДНОМУ КРАЇ ГОГОЛЯ, ВІДБУВАЮТЬСЯ МАСОВІ СВЯТКОВІ ЗАХОДИ З НАГОДИ ВІДЗНАЧЕННЯ 200-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПИСЬМЕННИКА ПОЛТАВА, 1 квітня. /Сергій Пустовіт – УКРІНФОРМ/. На Полтавщині, у рідному краї Гоголя, сьогодні відбуваються масові святкові заходи з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження письменника. Як повідомляє кореспондент УКРІНФОРМУ, головні урочистості за участю Президента України Віктора Ющенка проходять у Миргородському і Шишацькому районах, де знаходяться, пам’ятки, пов’язані з життям Миколи Гоголя та його родини, зокрема, Спасо-Преображенська церква та гоголівська садиба, яка нині є музеєм-заповідником. Не менш велелюдне святкування спостерігається в Полтаві, де Гоголь учився в місцевому повітовому училищі, що нині засвідчує встановлена з нагоди ювілею меморіальна дошка. До обласного центру прибуло чимало гостей з різних регіонів України та з-за кордону. Серед них – і представники Посольства Російської Федерації в Україні. Вже зранку вони разом з міською громадськістю і владою взяли участь у відкритті відреставрованого пам’ятника Гоголю і презентації Алеї гоголівських героїв. А знаменитого гоголівського героя козака Тараса Бульбу увічнено сьогодні в бронзі на березі Дніпра у селі Каліберда на Полтавщині області. Тараса Бульбу зображено в момент, коли він зійшов з коня для пошуку загубленої люльки, щоб та не дісталася ворогам. Образ Тараса створили скульптори Володимир та Олексій Чепелики. Спочатку планувалося надати йому схожості з актором Богданом Ступкою, який зіграв Тараса Бульбу в одноіменному фільмі режисера Володимира Бортко, але згодом цей образ набув узагальнених рис українського козака-звитяга. Святкування набирає все більш масового характеру. Тільки у Полтаві готуються стартувати феєрична карнавальна хода та Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва “В гостях у Гоголя”. Як передбачається, урочистості з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Гоголя триватимуть у його рідному краї до кінця цього тижня. Италия присоединилась к празднованию юбилея Гоголя на Украине Новый Регион 01.04.09 16:47 Лишь одна дипломатическая миссия из стран Евросоюза присоединилась к церемонии празднования 200-летнего юбилея классика мировой литературы Николая Гоголя в Киеве. Как передает корреспондент «Нового Региона» к памятнику автора незабвенных «Мертвых душ» и «Тараса Бульбы» сегодня возложили цветы посольства России, Казахстана и премьер-министр Украины Юлии Тимошенко. Кроме того, возложили букет и представители дипломатической миссии Италии, где жил Гоголь после Петербурга. Несмотря на то, что в странах СНГ широко празднуется юбилей, а труды писателя издаются многомиллионными тиражами по всему миру, у памятника Гоголя в столице Украины было практически пустынно. «Почему нет никого от Америки или Германии?"– спрашивали школьники из близлежащих школ представителей посольств Казахстана и России. На что те только разводили руками. Напомним, что на Украине и в России 1 апреля широко празднуется 200-летие со дня рождения классика мировой литературы, родившегося в Полтавской области и творившего преимущественно в Санкт-Петербурге. В родном селе Гоголево была отреставрирована музей- усадьба писателя, а по случаю юбилея в Полтаве был объявлен выходной день и проведен праздничный костюмированный концерт. Полтавскую область посетил сегодня украинский президент Виктор Ющенко. «Его творчество, бесспорно, принадлежит к самому высокому достоянию как общечеловеческой культуры, так и безусловно культуры русской. Он великий украинец, но его творчество не знает границ и никаких языковых барьеров», – так он охарактеризовал Гоголя. «Где бы он ни был, он берег Украину в душе, был связан с ней мыслями, воспоминаниями, чувствами и надеждами...«Вечера на хуторе близ Диканьки», «Миргород», «Тараса Бульбу» мог написать только настоящий патриот, душа и сердце которого полностью преданы Украине», – подчеркнул Ющенко.
В тексті можна використовувати Wiki або HTML теги
